Карл Юліус Белох

Карл Юліус Белох (нім. Karl Julius Beloch; * 21 січня 1854, Печкендорф, Сілезія — 1 грудня 1929, Рим) — німецький історик, антикознавець; прихильник теорії циклічності цивілізацій.

Карл Юліус Белох
Народився	21 січня 1854(1854-01-21)[1][2][…] Пешкув, Ґміна Любін, Любінський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер	1 лютого 1929(1929-02-01)[2] (75 років) або 7 лютого 1929(1929-02-07)[1] (75 років) Рим, Італія[1]
Поховання	Римський протестантський цвинтар
Країна	Німеччина
Діяльність	історик, професор, класицист
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Університет Фрайбурга і Римський університет ла Сапієнца (1875)
Відомі учні	Luigi Paretid
Знання мов	німецька[2]
Заклад	Лейпцизький університет і Римський університет ла Сапієнца
Членство	Угорська академія наук
Діти	Margherita Beloch Piazzollad
Медіафайли у Вікісховищі

Здобув ступінь доктора історичних наук у Гейдельберзькому університеті Рупрехта-Карла. Професор університету в Римі (1879). Досліджуючи історію Стародавньої Греції та Риму, Белох цікавився соціально-економічними відносинами і першим застосував статистичний метод при дослідженні економіки давнини. Розробляв статистику народонаселення античного світу, а також Італії середньовічного і нового часу.

Белох вважав, що у Стародавній Греції після первісного періоду настав феодалізм — так зване, «грецьке середньовіччя», яке в 6 столітті до н. е. почало змінюватися капіталізмом, який досяг розвитку в 5 і 4 столітті до н. е. і особливо в елліністичний період і добу римського панування. Він ототожнював фактичне становище рабів з положенням робітників у капіталістичному суспільстві, а майстерні ремісників — з капіталістичними фабриками. Основу історичного процесу Белох вбачав у розвитку духовної культури.