Карл Урбан

Нарівні з появою в кінофільмах і телешоу, Урбан грав у театрі і знімався у телерекламі. У лютому-березні 1998 року брав участь у постановці «Трав'яне ліжко» («The Herbal Bed») у театрі «Мейдмент» (Maidment Theatre) у Окленді. У серпні 1998-го він зіграв роль Марка Антонія у «Шекспіровому Юлії Цезарі» від Оклендської Театральної Трупи (Auckland Theatre Company's). Наступного року він брав участь у класичній новозеландській постановці «Крик крайньої плоті» («Foreskin's Lament») Оклендської Театральної Трупи.

Урбана можна було побачити у американських серіалах «Геркулес: Легендарні подорожі» і похідному від нього серіалі «Ксена: принцеса-воїн», де він зіграв повторювані ролі Купідона і Юлія Цезаря з 1996 по 2001 роки. Також він зіграв роль Майла в епізоді «Держави на заклання» 5-го сезону («Список Ксени») серіалу про Ксену. Обидва серіали (про Геракла і про Ксену) знімали в Новій Зеландії і залучали туди новозеландських акторів. 2001 року він з'являється у оригінальному «сільському романсі» «Ціна молока»[lower-alpha 1], за яку він отримав свою першу номінацію на Премію від Новозеландської асоціації кіно і телебачення (New Zealand Qantas Film and Television Awards), а головне — завдяки якій його почали упізнавати глядачі усього світу. Пізніше Урбан переміг у кастингу на біографічну роль поліцейського Ніка Гарві у «Коли мине сум» («Out of the Blue»), драмі про новозеландську «різанину в Арамоана»[lower-alpha 2], за яку його відзначено Новозеландською асоціацією кіно і телебачення за найкращу другорядну роль (Qantas Film and Television Award for Best Supporting Actor) у 2008 році.

Першим досвідом Урбана у Голлівуді була роль у фільмі жахів «Корабель-привид». Із того часу він постійно грає у багатьох високобюджетних фільмах, включаючи другу і третю частину кінотрилогії «Володар Перснів» (Володар перснів: Дві вежі and Володар перснів: Повернення короля), фільмах «Перевага Борна», «Хроніки Ріддіка», «Зоряний шлях» і «Doom»

Часопис «The Hollywood Reporter» припускав, що Урбан був одним із кількох акторів, яких розглядали на роль британського секретного агента 007 у фільмі «Казино Рояль» його товариша — новозеландського режисера Мартіна Кемпбелла.[3] Зрештою, роль дісталася Деніелові Крейгу. Замість того Карл Урбан зіграв роль Джона «Женця» Грімма у фільмі студії «Universal Pictures» під назвою «Doom» (на основі популярної гри-стрілялки «Doom»), котрий з'явився у кінотеатрах 21 жовтня 2005-го року. А вже 2007-го актор знімався у фільмі «Слідопит» (про вікінгів у стародавній Америці). Актор зізнався, що йому давно подобаються вестерни,[4] тому він погодився зіграти роль рейнджера Вудро еФ. Кола у фільмі «Місяць команчів» (2008), серіалі від компанії «CBS», який є приквелом до фільму "Ранчо «Самотній голуб».

Карл Урбан на фестивалі «San Diego Comic-Con International» у липні 2010 р.

У 2009 році Урбан зіграв роль доктора Леонарда МакКоя у одинадцятій екранізації «Star Trek».[5][6][7][8] Виявилося, що у Карла надзвичайно багато фільмів, від яких він фанатіє ще з дитинства, тож він активно добивався своєї участі у фільмі.[9] Усе ж, його виконання ролі схвально оцінили фани спільноти «Star Trek» через «вірність духу МакКоя Келлі»[lower-alpha 3].[10]

2009-го ж року Карл Урбан знявся у документальному фільмі «Досконалість клинка» («Reclaiming the Blade»), де він зіграв самого себе; фільм присвячено сценічній хореографії бою з мечем у фільмах як трилогія «Володар Перснів».[11]

Наступна роль Карла Урбана у кіно — це вбивця Вільям Купер, агент ЦРУ у фільмі «RED», адаптацію коміксу від компанії «DC Comics» «роману у картинках» «Ред: Дикий штурм»; у фільмі також знімалися Брюс Вілліс і Гелен Міррен.[12] Потім його персонажем був Чорний Капелюх (Black Hat), Священик-відступник-вампір із фільму-адаптації корейського коміксу-манхве Священик, що вийшов у 3D-формматі у 2011 році.[13]

2012-го Урбан знімається у титульній (і першій своїй головній) ролі Судді Дредда у «однойменному фільмі». У інтерв'ю для журналу «Shave Magazine» Карл описував цей фільм як «заправлений високооктановим екшеном бойовик… про один день із життя Дредда». режисером фільму був Піт Трейвіс, сценарій написав культовий автор Алекс Гарленд.[14] Хоча фільм мав низькі касові збори, «Суддю Дредда» досить схвально сприйняли критики.[15]

Знову Карла було помічено поміж акторського складу малобюджетного трилера «Лофт» (2012), римейку бельгійського фільму з тією ж назвою 2008-го року. Фільм знімав режисер фільму-попередника Ерік ван Лой у Новому Орлеані і в Бельгі.[16] Також Урбан у 2012 році устиг знятися у сиквелах до Ріддіка (реліз у 2013-му) і «Зоряний шлях» — «Зоряний шлях у пітьму» (реліз перепризначено на 17 травня 2013 р.).

Крім того, актор закінчує роботу у фентезі «Чудо» і фільм про викрадачів авто «Швидка їзда». [17]

16 вересня 2004 року Карл-Гайнц Урбан одружився з Наталі Віонжі (Natalie Wihongi), гримеркою, із якою познайомився на зйомках «Каперів» 2004-го року.[18] Виховує двох синів — Гантера (народився в листопаді 2000 року) та Індіану (народився в січні 2006 року). Імена у дітей непрості, їх вибирала дружина актора: наприклад, Індіану вона назвала на честь свого улюбленого кіногероя Гаррисона Форда. Карл не заперечував, тим більше що йому доручили також важливу місію — назвати собаку. Актор дав їй кличку Айрі, на честь пісні Боба Марлі «Feeling Irie».

• Попри міцний потиск руки, який він демонструє при зустрічі, у спілкування Карл є легким і веселим чоловіком.
• Приятельські стосунки пов'язують Карла з багатьма партнерами на знімальному майданчику; із Віго Мортенсеном після «Володаря перснів» вони стали друзями. «Дуже цінно мати друга, котрий старший за тебе і вже пройшов багато із того, що тобі тільки належить пройти», — говорить сам актор. «Я намагаюся навчатися на його помилках»
• Перед початком знімального процесу «Володаря перснів» актор цілими днями навчався верховій їзді (прагнув навчитися правити конем лівою рукою) і хореографії бою на мечах.
• Для фільму «Ред» довго і вперто вивчав методику рукопашного бою. У первинному варіанті «бійка» Карла і Брюса Вілліса була іще брутальнішою — тож режисер вилучив частину моментів.
• У спорті надає перевагу серфінгу і скелелазінню.[17]

• Шість місяців на рік актор живе в Новій Зеландії, решту шість — працює в Лос-Анджелесі. «Я хочу, щоб у моїх дітей було нормальне дитинство. Ну і потім, подивіться на ось це», — актор відкриває свій ноутбук і показує […особисте] відео: сяє сонячний день, найчистіша вода, райські красоти, і насамкінець — щасливе обличчя актора. «А ви ще не знаєте, яка там риболовля!»
• «Я живу недалеко від пляжу Санта-Моніки [Лос-Анжелес], де можна кататися на серфі. Для мене важливо, щоби під боком був океан. Можна навіть не кататися самому, а подивитися на інших серферів, послухати шум хвиль…» — говорить Карл Урбан.
• Серед улюблених музикантів Карл зазначає «Red Hot Chili Peppers», Ніка Кейва, Лорин Гілл, Pixies і Майлза Дейвіса.
• Уболіває за Новозеландську збірну з регбі (New Zealand All Blacks).[19]
• «У житті для мене зразком справжнього героя є Роб Голл, інструктор зі скелелазання з Нової Зеландії», — каже актор. — «У травні 1996 р. на Евересті його групу накрила снігова буря. Він відправив усіх людей униз, а сам Голл залишився у крижаному пеклі разом із клієнтом, що втратив свідомість. І замерз разом із ним. Оце я вважаю чистим героїзмом. Те ж саме можна сказати і про пожежників, котрі під час [т.зв.] терактів 11 вересня бігли у башти-близнюки, що руйнувалися, — коли решта людей мчали геть ізвідти. Оце реальність, а не якесь кіношне лайно про героїв».
• «Я люблю погоні в кіні. Є у них щось від первісних інстинктів мужчини — переслідувати свою здобич завжди цікаво», — міркує Карл, здобиччю якого у «Перевазі борна» був Мет Деймон, а місцем погоні — похмура і непривітна Москва [бо через московську бюрократію знімати погоню довелося у Німеччині, решту антуражу домалював комп'ютер — Авт.]. За час зйомок розбили 7 «Гелендвагенів», якими керував Карл, 6 седанів «Mercedes», які виконували «ролі» машин ФСБ, і, звичайно ж, «шісток» набили достатньо.
• Карл Урбан їздить на класичному американському маслкарі — «Dodge Challenger SRT8» (V8 6,4 літра, 470 кін.сил). «Це дуже голосна тачка — ти ще лишень повертаєш на вулицю, а люди вже чують, що ти приїхав», — сміється актор.[17]

Карл-Гейнц Урбан стоїть на службі почесним послом «KidsCan», благодійної організації, яка на цей час підтримує більше 16000 дітей із неблагополучних сімей в Новій Зеландії шляхом надання їм речей першої необхідності, таких як продукти харчування, одяг і взуття.[20]