Карл Шварцшильд

Народився у Франкфурті-на-Майні. Освіту здобув у Страсбурзькому і Мюнхенському університетах. Працював у Віденській (1896–1899) і Мюнхенській (1899–1900) обсерваторіях. У 1901–1909 — професор Геттінгенського університету, в 1909–1916 — директор Потсдамської астрофізичної обсерваторії, з 1912 — професор Берлінського університету.

Шварцшильд є одним з основоположників теоретичної астрофізики, ним виконані фундаментальні піонерські дослідження з теорії зоряних атмосфер і теорії внутрішньої будови зір; не менш важливі його роботи в галузі практичної астрофізики, зоряної динаміки, а також з теорії відносності. У період перебування в Геттінгенському університеті заклав основи точної фотографічної фотометрії — розробив ряд методів і пристосувань, що дозволяло робити точні оцінки блиску зір за фотографіями, емпірично встановив закон, що пов'язує почорніння на фотопластинці з часом експозиції (закон Шварцшильда). У 1910–1912 склав точний каталог фотографічних зоряних величин 3500 зір («Геттінгенська актинометрія»), який у поєднанні з візуальними фотометричними каталогами послужив основою для найважливіших зоряно-статистичних робіт з оцінки температури зір і відстані до них. Вперше встановив нуль-пункт шкали фотографічних зоряних величин, пов'язав цю шкалу з візуальною. 1907 року запропонував закон еліпсоїдального розподілу швидкості зір у Галактиці для пояснення їхніх спостережуваних систематичних рухів. Теорія Шварцшильда, що стала альтернативою теорії двох потоків Я. К. Каптейна, отримала підтвердження в межах теорії обертання Галактики. У 1910–1912 сформулював загальні інтегральні рівняння зоряної статистики, що пов'язують абсолютні й видимі характеристики зір з просторовою щільністю зір; дав загальне повне рішення цих рівнянь. 1906 року запровадив концепцію променистої рівноваги зоряної атмосфери, згідно з якою перенесення енергії в атмосфері здійснюється в основному випромінюванням, при цьому конвективний перенос зневажливо малий. Створив математичну теорію променистої рівноваги й розробив відповідну модель будови зоряної атмосфери. Кілька важливих результатів отримано Шварцшильдом і при вирішенні окремих астрофізичних питань. 1899 року він виявив, що зміни блиску цефеїд супроводжуються змінами ефективної температури, 1911 року пояснив розподіл яскравості в хвості комети Галлея механізмом флуоресцентного світіння молекул. Розглянув рух частинок і світла в сильному полі тяжіння. Вперше (1916) знайшов один з точних розв'язків рівнянь загальної теорії відносності — для статичної сферично симетричної чорної діри. Знайшов вираз для критичного, так званого гравітаційного, радіуса тіла (шварцшильдівський радіус).

• У Вікіджерелах є Роботи Карла Шварцшильда

Теорія відносності

• Über das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einstein’schen Theorie. Reimer, Berlin 1916, S. 189 ff. (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
• Über das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flüssigkeit. Reimer, Berlin 1916, S. 424–434 (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)

Інші роботи

• Untersuchungen zur geometrischen Optik I. Einleitung in die Fehlertheorie optischer Instrumente auf Grund des Eikonalbegriffs, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 1, S. 1-31
• Untersuchungen zur geometrischen Optik II. Theorie der Spiegelteleskope, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 2, S. 1-28
• Untersuchungen zur geometrischen Optik III. Über die astrophotographischen Objektive, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 3, S. 1-54
• Über Differenzformeln zur Durchrechnung optischer Systeme^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 551–570
• Aktinometrie der Sterne der B. D. bis zur Größe 7.5 in der Zone 0° bis +20° Deklination. Teil A. Unter Mitwirkung von Br. Meyermann, A. Kohlschütter und O. Birck, 1910, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 6, Numero 6, S. 1-117
• Über das Gleichgewicht der Sonnenatmosphäre^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1906, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 41-53
• Die Beugung und Polarisation des Lichts durch einen Spalt. I.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1902, Mathematische Annalen, Band 55, S. 177–247
• Zur Elektrodynamik. I. Zwei Formen des Princips der Action in der Elektronentheorie^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 126–131
• Zur Elektrodynamik. II. Die elementare elektrodynamische Kraft^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 132–141
• Zur Elektrodynamik. III. Ueber die Bewegung des Elektrons^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 245–278
• Ueber die Eigenbewegungen der Fixsterne^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 614–632
• Ueber die Bestimmung von Vertex und Apex nach der Ellipsoidhypothese aus einer geringeren Anzahl beobachteter Eigenbewegungen^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1908, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 191–200
• K. Schwarzschild, E. Kron: Ueber die Helligkeitsverteilung im Schweif des Halley´schen Kometen^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1911, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 197–208
• Die naturwissenschaftlichen Ergebnisse und Ziele der neueren Mechanik.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1904, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 13, S. 145–156
• Über die astronomische Ausbildung der Lehramtskandidaten.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}, 1907, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 16, S. 519–522

Англійські переклади

• On the Gravitational Field of a Point-Mass, According to Einstein's Theory, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 10-19
• On the Gravitational Field of a Sphere of Incompressible Liquid, According to Einstein's Theory, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 20-32
• On the Permissible Numerical Value of the Curvature of Space, The Abraham Zelmanov Journal, 2008, Volume 1, P. 64-73

На честь Карла Шварцшильда були названі

• у 1960 році обсерваторія у місті Таутенбурзі в 10 км від Єни; в обсерваторії міститься найбільший у Німеччині телескоп),
• відкритий у 1916 астероїд 837 Шварцшильда,
• кратер на Місяці,
• вулиці в Геттінгені та інших містах.

Німецьке астрономічне товариство (Astronomische Gesellschaft) з 1959 щорічно присуджує медаль Карла Шварцшильда, першим лауреатом якої став його син Мартин.

• Конічна стала

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шварцшильд Карл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)