Картавцев Валерій Степанович

Вале́рій Степа́нович Карта́вцев (нар. 17 лютого 1949, Дружба Ямпільського району Сумської області) — український правознавець, кандидат юридичних наук (1984), професор (1995), Заслужений юрист України (1996), генерал-майор СБУ у запасі.

Валерій Степанович Картавцев
Секретар Ради національної безпеки при Президентові України
1 грудня 1993 — 5 серпня 1994
Попередник Селіванов Володимир Миколайович
Наступник Горбулін Володимир Павлович
Народився 17 лютого 1949(1949-02-17) (72 роки)
Дружба Сумська область
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Освіта Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Нагороди
Заслужений юрист України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 17 лютого 1949[1] року в місті Дружба Ямпільського району Сумської області. У 1976 році закінчив Харківський юридичний інститут[2].

З 1976 року слідчий, старший слідчий органів державної безпеки у Харківській області. З 1983 працював на Вищих курсах органів державної безпеки (Київ): викладач, старший викладач, начальник кафедри правових основ забезпечення державної безпеки[2].

З 1991 — науковий консультант Комітету ВР України з питань оборони і державної безпеки. У 1992 обирався академічним радником АПНУ. У січні — липні 1992 — проректор з наукової роботи Інституту підготовки кадрів СБУ[2].

У 1992—1994 рр. — працював у апараті Ради національної безпеки при Президентові України: заступник, перший заступник керівника апарату. З 1 грудня 1993 по 5 серпня 1994 рр. — в. о. секретаря, секретар Ради національної безпеки при Президентові України[3].

У 1994—1995 рр. — проректор з навчальної роботи Інституту підготовки кадрів СБУ. З 1995 — перший проректор Академії Служби безпеки України. З 1995 року співпрацює у Державній акредитаційній комісії (ДАК) Міністерства освіти України: член фахової ради з права, з 2000 — заступник голови фахової ради з державної безпеки та внутрішніх справ; з 2002 — член експертної ради при ДАК з ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів І—IV рівня підготовки фахівців. Досліджує проблеми кримінального права, забезпечення національної і державної безпеки. В. о. ректора Національної академії Служби безпеки України[4]. З 2006 по 2008 рр. — член робочої групи із розробки проекту Стратегії національної безпеки України.[5].

Співавтор «Науково-практичного коментаря Кримінального кодексу України» (2001) та інших праць. Брав участь у розробці законопроектів «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про державну охорону органів державної влади та посадових осіб», проектів Воєнної доктрини України, Концепції (основ державної політики) національної безпеки України.

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. ВЧЕНІ-ПРАВОЗНАВЦІ – ЮВІЛЯРИ 2014 РОКУ. library.nlu.edu.ua. Процитовано 2 квітня 2021.
  2. Картавцев Валерій Степанович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2 квітня 2021.
  3. УКРІНФОРМ. Україна офіційна. Рада національної безпеки і оборони України
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N541/2004 Про новий склад Комісії з питань реформування правоохоронних органів в Україні
  5. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 32/2006-рп Про робочу групу із розробки проекту Стратегії національної безпеки України
  6. Указ Президента України № 97/2002 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.