Катерина Собеська
Катажина Собєська, Катерина Собєська (пол. Katarzyna Sobieska; 7 січня 1634, Золочів — 29 вересня 1694, Варшава) — польська шляхтянка гербу Яніна, сестра короля Яна III Собеського.
| Катажина Собеська | |
|---|---|
 Катажина Собеська | |
| Народилася |
7 січня 1634 Золочів |
| Померла |
29 вересня 1694 (60 років) Варшава |
| Поховання | Могила-усипальниця Радзивіллівd |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Діяльність | аристократка |
| Відома завдяки | шляхтянка |
| Титул | Князь |
| Посада | Q65117046? |
| Рід | Собеські, Радзивілли і Заславські |
| Батько | Якуб Собеський |
| Мати | Софія Теофіла Даниловичівна |
| Брати, сестри | Марек Собеський, Ян III Собеський і Anna Sobieskad |
| У шлюбі з | Михайло Казимир Радзивілл |
| Діти | Теофіла Людвіка Заславська, Кароль Станіслав Радзивілл, Олександр Януш Заславський-Острозький і Єжи Юзеф Радзивілл |
 Герб | |
Життєпис
Невдовзі після народження батьки переїхали до Жовкви, де виховувалась у Жовківському замку під пильним наглядом матері до 1648 року. Мати хотіла видати Катерину за впливового в Речі Посполитій магната[кого?]. За спогадами (досить правдоподібними) останнього її сповідника — єзуїта Станіслава Бєліцкого — згідно тодішньої практики, не отримала доброї освіти, на відміну від братів, не знала іншої мови, в дитинстві її готували до монашого життя. Під час Хмельниччини переховувалась у Львові. Закохалась у трохи старшого від неї князя Дмитра Юрія Вишневецького.[1]
Наприкінці лютого 1650 року у Львові вийшла заміж за Владислава Домініка Заславського. Під час весілля була ймовірність сутичок зі сторони Вишневецьких, які хотіли її руки для Д. Вишневецького. Весілля проходило в атмосфері звичаєвого скандалу (6 березня 1650 р. народила сина Александра Януша).[1]
Після смерті першого чоловіка, стала на вінець удруге, з Михайлом Казимиром Радзивіллом (13 червня 1658 року в Дубному було підписано шлюбний контракт), 7 липня в Старому Селі біля Львова відбувся шлюб, а 14 липня у Львові — весілля.[2]
Від першого шлюбу мала двох дітей: Олександра Януша Заславського і Теофілу Людвіку Заславську. Так само двох дітей мала і від другого чоловіка: Юрія Йосифа і Карла Станіслава Радзивіллів.
Хворою її перевезли до Варшави. Одним з лікарів був ірландець Б. О'Коннор — єдиний, хто вірно вістановив діагноз. 4 травня 1694 написала заповіт. Померла близько 5-ї години ранку, смерть приписували неправильному лікуванню головного лікаря Яна ІІІ жида Йонаса. Нутрощі померлої були поховані у костелі єзуїтів Варшави, серце було поховане донькою Теофілою в костелі кармеліток босих. Після урочистостей біля труни в костелі єзуїтів Варшави, потім у костелі Скаришева (біля Варшави) труна була вислана до Несвіжу. 20-22 січня 1695 р. відбулась помпезна поховальна церемонія зусиллями сина Кароля Станіслава, труна була покладена в крипту костелу єзуїтів Несвіжа.[3]
Примітки
- Jaroszuk, s. 392.
- Jaroszuk, s. 393.
- Jaroszuk, s. 396.
Джерела
- Jaroszuk J. Radziwiłłowa z Sobieskich, 1. v. Zasławska-Ostrogska, Katarzyna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. ХХХ/3, zeszyt 126. 385—576 s. — S. 392—396. (пол.)
Мережні джерела
- Hanna Widacka. Katarzyna z Sobieskich Radziwiłłowa, siostra króla (пол.)
- Катажина Собесская. Женщина с «королевским» характером (рос.)
- Sobiescy (пол.) [недоступне посилання]