Михайло Казимир Радзивілл (1625)
Михайло Казимир Радзивілл (лит. Mykolas Kazimieras Radvila, пол. Michał Kazimierz Radziwiłł; 26 жовтня 1625 / 1635[1] — 14 листопада 1680) — князь з роду Радзивіллів, польний гетьман литовський. Ординат Несвізький, Олицький.
Михайло Казимир Радзивілл | |
---|---|
пол. Michał Kazimierz Radziwiłł | |
| |
Народився |
26 жовтня 1635 Несвіж, Radziwiłł Family Fee Taild, Новогрудський повіт, Новогрудське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер |
14 листопада 1680 (45 років) Болонья, Папська держава |
Поховання | Несвіж |
Підданство | |
Національність | литвин |
Діяльність | дипломат |
Титул | князь |
Посада | староста, стольник, крайчий, підчаший, воєвода, каштелян, польний гетьман литовський |
Конфесія | католик |
Рід | Радзивілли |
Батько | Александр Людвик Радзивілл |
Мати | Tekla Anna Radziwiłłowad |
Брати, сестри | Домінік Миколай Радзивілл, Joanna Katarzyna Radziwiłłd, Цецилія Марія Сенявська і Anna Euphemia Radziwiłłd |
У шлюбі з | Катажина Собеська |
Діти | Кароль Станіслав Радзивілл і Єжи Юзеф Радзивілл |
герб «Радзивілл» | |
Життєпис
Cин великого литовського маршалка Александра Людвіка Радзивілла і його дружини Теклі з Волловичів. Після смерті мами (22 лютого 1637) виховувався в Кобрині під опікою бабці Ельжбети з Ґославських Воллович. Близько 1644 опіку взяв батько, який віддав для навчання у школах Несвіжа. Одним з вчителів після прибуття до Польщі був лотаринжець Францішек Месґньєн-Меніньскі, який навчав його італійської, французької, сам вивчав при цьому польську; у 1649 р. присвятив М. К.Р-лу підручник польської мови. У 1648 почав публічне життя; в жовтні разом з батьком прибув до Варшави, брав участь в елекційному сеймі, віддав голос разом з представниками Троцького воєводства за Яна ІІ Казімєжа. У 1654 став ординатом Несвіжу.[1]
Від початку липня 1662 перебував біля короля у Львові. Його діяльність ускладнював Є. С. Любомірскі. Після отримання інформації про вбивство В. Ґосєвского почав домагатись посади польного гетьмана литовського для Богуслава Радзивілла. Перебував у місті до липня 1663 р. (після закінчення резидування короля в січні 1663 р.).[2]
У 1675 р. його литовське військо напало на Паволоцький полк, захопило його, після цього полк було скасовано і приєднано до Київського воєводства Речі Посполитої.[3]
1679 р. був висланий з дипмісією до Цісарства, Речі Посполитої Венеції, Папи. Від кінця травня 1680 перебував у Римі, 4 серпня відбувся урочистий в'їзд до міста, потім від імені короля Яна III склав послух Папі. Вартість витрат під час подорожі — 600000 злотих. Помер під час зворотної дороги, був тимчасово похований в костелі францісканців Болоньї, його документи та коштовності були в уряді міста. На початку 1681 р. тіло було перевезене і поховане в костелі єзуїтів Несвіжа.[4]
Посади:
- стольник литовський (з 1652 р.)
- крайчий литовський (з 1653 р.)
- підчаший литовський (з 1656 р.)
- каштелян віленський (з 1661 р.),
- воєвода віленський (з 1667 р.),
- підканцлер литовський (з 1668 р.), після смерті Олександра Нарушевича
- польний гетьман литовський.
Був старостою міст, містечок та староств: Тельше, Упите, Ліда, Гомель, Кричев, Пропойськ — у ВКЛ; Перемишль, Члухів, Кам'янець, Хойніце, Рабштин, Хотин, Гульбин — в Польщі.
Приватне життя
Міхал Казимир був завзятим католиком, вивчав догмати релігії. Мав схильність до наук, захоплювався алхімією. Був одружений (передшлюбний контракт, Дубно,[5] 13 червня 1658 року;[6] шлюб — 7 липня, Старе Село; 14 липня — весілля, Львів[5]) з Катажиною Собеською (7.1.1634 — 29.9.1694) — сестрою короля Яна III Собеського. Діти:
- Микола Франтішек (5.11.1659 — 9.11.1672); у 1671 батько переписав йому Кам'янецьке староство
- Богуслав Кшиштоф (16.1.1662 − 1675, Лейден[6]) — змалку хворів, мав бути духівником[4]
- Єжи Юзеф (1668–1689 рр.) — ординат несвізький, воєвода троцький.
- Кароль Станіслав (1669–1719 рр.) — ординат несвізький, великий канцлер литовський.
- Текля Аделаїда
- Ян
- Людвіг.
Неприязно ставився до своїх двоюрідних братів Януша Радзивілла та Богуслава Радзивілла за те, що ті підтримували шведів під час Шведського потопу.
Примітки
- J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 292.
- J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 294.
- Коваленко Сергій. Паволоцький полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ : Стікс, 2009[недоступне посилання з червня 2019].
- J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 298.
- J. Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680)… — S. 293.
- Radziwillowie.3 (пол.)
Джерела
- Jan Jaroszuk. Radziwiłł Michał Kazimierz h. Trąby (1635—1680) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — S. 292—299. (пол.)
- Богатырев А.В. Материалы В.М. Тяпкина и некоторых его современников к биографии Михаила Казимира Радзивилла (1635—1680) // Нясвіжскі замак: падзеі, асобы, спадчына: зборнік матэрыялаў Міжнароднай навуковай канферэнцыі / уклад.: А.У. Блінец, С.М. Клімаў. — Минск : Колорград, 2019. — С. 127—140.
Посилання
- Radziwiłł Michał Kazimierz // Polski Słownik Biograficzny (пол.)
- Radziwiłłowie.2 (пол.)
- Radziwillowie.3 (пол.)
- Radziwiłłowie (04) (пол.)