Катерининський собор (Херсон)

Херсонський Свято-Катерининський (Спаський) собор є визначною пам'яткою класицизму (т. зв. російського класицизму).

Західний (центральний) фасад

Храм — хрещатий у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера — тут розміщено центральний вхід до собору. Споруду виконано з місцевого матеріалу — пісковику, що підкреслює урочисту монументальність споруди. Північний і південний фасади собору мають виступи-крила, що оформлені так само, як і західний фасад, трикутними фронтонами. Зі сходу собор закінчується напівкруглою апсидою і приміщеннями ризниці та дияконника.

Дзвіниця собору

Оформлення фасадів собору витримано в найкращих традиціях класицизму: пілястровий ордер тут поєднується з горизонтальним рустом, що йде площиною стін основного об'єму й апсиди. Їм контрастують суворі, трохи подовжених пропорцій прямокутні вікна, напівовальні ніші зі скульптурними фігурами та круглими вікнами над ними. Інтер'єр собору завдяки зрізаним кутам підкупольних стовпів, м'яким лініям попружних арок і віконних отворів, що переходять в овальні форми, виглядає достатньо світлим.

Свято-Катерининський собор був побудований на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви, і освячений 17 травня 1786 року.

Перший камінь в основу заклали у серпні 1781 р.

За рік, під час перебування в Херсоні, його відвідала російська імператриця Катерина II. Вона дала храму другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду був виконаний напис: «Рятівникові роду людського Катерина II присвячує».

Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі під долівкою, біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкин-Таврійський.

Перша дзвіниця собору була дерев'яною і відповідала стилю раннього класицизму, як і сам собор. До 1800 року за проектом І. Є. Старова була побудована монументальна кам'яна дзвіниця, яка за два роки потому постраждала під час землетрусу, і її довелося розібрати. Поряд з нею в 1806 році була зведена тимчасова дерев'яна, яка служила до закінчення будівництва нової кам'яної дзвіниці, що існує й понині.

У 1930-х роках храм був закритий, а інтер'єр — знищений. Реставрацією собору займалася Тамара Гусельникова.

У теперішній час Катерининський собор перебуває у віданні Української православної церкви Херсонської єпархії Московського патріархату.

Пантеон Херсонської фортеці в Свято-Катерининському соборі включає захоронення решток наступних осіб:

• Фельдмаршал, князь Потьомкин-Таврійський Григорій Олександрович (1739—1791)
• Інженер-полковник Корсаков Микола Іванович (1749—1788)
• Генерал-майор Максимович П. С. (?-1788)
• Генерал-майор Синельников Іван Максимович (1741—1788)
• Генерал-майор, князь Волконський Сергій Аврамович (?-1788)
• Полковник Мартинов Петро Дмитрович, (1767—1788)
• Бригадир Горич-Большой Іван Петрович (?-1788)
• Полковник Меллер-Закомельський Карл Іванович (?-1788)
• Генерал-аншеф, барон Меллер-Закомельський Іван Іванович (1725—1790)
• Генерал-поручник, принц Вюртемберг-Штуттгартський Олександр-Карл (?-1791)
• Невідомий генерал Кримської війни
• Генерал-майор Богачевич Кипріан Климентьєвич (1834—1908)
• Коник Василь Опанасович (1840—1911) та Коник Іван.
• Молдавський князь Россете Еммануїл (?-1794)

Могила Коника Василя Опанасовича	Могила Синельникова Івана Максимовича	Могила Богачевича Кипріана Климентьєвича	Праворуч — могила Меллера-Закомельського Івана Івановича

• Сайт собору Святої Великомучениці Катерини