Катрушенко Іван Гордійович
Іван Гордійович Катрушенко (нар. 18 квітня 1925, Нижнє — пом. 12 березня 2012) — український графік, живописець; член Спілки художників України з 1966 року. Батько художника Володимира Картушенка.
| Катрушенко Іван Гордійович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
18 квітня 1925 Нижнє, Лисичанський район, Артемівська округа, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 12 березня 2012 (86 років) | |||
| Львів, Україна | ||||
| Навчання | Львівська національна академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник-гравер | |||
| Вчитель | Лазеба Семен Іванович | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 18 квітня 1925 року в селі Нижньому (тепер селище міського типу Сєвєродонецького району Луганської області). Брав участь у німецько-радянській війні, отримав тяжкі поранення. Член ВКП(б) з 1949 року.
У 1953 закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Семен Лазеба, Роман Сельський, Микола Федюк). У 1953—1963 роках — науковий співробітник Музею українського мистецтва у Львові; у 1963—1965 роках — старший викладач Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Брав участь у всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставках з 1960 року. Персональна відбулася у Львові у 1985 році.
Жив у Львові, в будинку на вулиці Тернопільській, 1 а, квартира 29. Помер у Львові 12 березня 2012 року.
Творчість
Працював у галузі станкової та книжкової графіки, плаката, переважно в техніці ліногравюри. Серед робіт:
- графіка
- «У горах» (1960);
- «Гайдамаки» (1961);
- «Перебендя» (1964);
- серії кольорових ліногравюр
- «До 100-річчя від дня народження В. Леніна» (1969);
- «Карпати» (1984)
- серія офортів «Карпати» (1982);
- плакати
- «Т. Шевченко» (1964);
- «Леся Українка» (1970);
- ілюстрації до книг:
- «Українські народні казки» (1970, Львів);
- «Вибрані твори» М. Коцюбинського (1983, Львів);
- літографії
- «Г. Сковорода» (1973);
- «Універсали Б. Хмельницького» (1978);
- «Т. Шевченко» (1979);
- портрети
- «В. Стефаник» (1981);
- «М. Федюк» (1984);
- «М. Петренко»;
- «В. Лучук»;
- «Б. Ступка»;
- «Є. Дзиндра»;
- «Б. Возницький»;
- живопис — серія «Карпати» (1990—1995).
Автор екслібрисів та мистецтвознавчих статей.
Нагороди
Нагороджений:
- орденами Слави ІІІ ступеня (23 березня 1944), Червоної Зірки (10 травня 1944), Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985);
- медаллю «За відвагу» (19 січня 1944)[1];
- Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР[2].
Примітки
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 99.
- Яців Р. М. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.