Кафтанов Сергій Васильович
Сергі́й Васи́льович Кафта́нов (12 вересня 1905, селище Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Бахмутського повіту Катеринославської губернії — 1 листопада 1978, Москва) — радянський державний діяч. Заслужений діяч науки РРФСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1939—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
| Кафтанов Сергій Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 (25) вересня 1905 Лисичанськ, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер |
1 листопада 1978 (73 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Російський хіміко-технологічний університет імені Д. І. Менделєєваd |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Біографія
Син робітника лисичанського содового заводу «Донсода». Здобувши початкову освіту, від 1919 року працював на заводі «Донсода» (Лисичанськ), у 1926—1927 роках був звільненим секретарем комсомольської організації цього заводу. 1926 року вступив до лав ВКП(б).
1931 року закінчив Московський хіміко-технологічний інститут імені Дмитра Менделєєва (МХТІ).
Від 1931 року викладав у МХТІ. У 1934—1937 роках працював у Науково-дослідному фізико-хімічному інституті імені Льва Карпова (НДФХІ).
Від серпня 1937 року — інспектор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б).
Від 11 грудня 1937 по 10 квітня 1946 року — голова Комітету в справах вищої школи при Раді народних комісарів СРСР.
Під час Німецько-радянської війни в 1941—1945 роках одночасно був уповноваженим із питань науки Державного комітету оборони, керував переорієнтацїєю всієї радянської науки на потреби військової промисловості.
10 квітня 1946 року Комітет у справах вищої школи при РНК СРСР було перетворено на Міеістерство вищої освіти СРСР, яке очолив Кафтанов.
Під час чергових перестановок керівних кадрів, які Сталін проводив після війни, Кафтанова 9 лютого 1951 року зняли з посади міністра та призначили директором Науково-дослідномого фізико-хімічного інстиитуту імені Льва Карпова.
Після смерті Сталіна з березня 1953 по березень 19598 року працював першим заступником міністра культури СРСР. Від травня 1959 року — голова Державного комітету радіомовлення та телебачення при Раді міністрів СРСР. У січні 1962 року Квфтанова зняли з цієї посади та перевели ректором Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва. У жовтні 1973 року вийшов на пенсію.
За численні публіцистичні статті Кафтанова прийняли в члени Спілки журналістів СРСР, обирали до правління Спілки.
Від 1938 року мешкав у знаменитому московському будинку на Набережній (у квартирі № 233). З ним проживали дружина Галина Сергіївна Маркова, син Віталій і донька Алла.
Нагороди
Нагороджено двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, трьома орденами Червоного Прапора, медалями.
Література
- Залесский К. А. Империя Сталина: Биографический энциклопедический словарь. — Москва, Вече, 2000.
- По тревоге: Рассказ уполномоченного Государственного комитета обороны С. В. Кафтанова // Химия и жизнь. — 1985. — № 3.
Посилання
- Хронос (рос.)
- Офіційний сайт музею «Будинок на Набережній» (рос.)
- Всі міністри російської освіти (рос.)