Кезький район

В минулому місцевість сучасного району була вкрита лісами. Єдиним шляхом сполучення через ці ліси були річки. Заселення лісових зон було довгим та складним. Першими людьми були представники ананьїнської та п'яноборської культур, які прийшли сюди з верхів'їв та середньої течії Ками. Ці дві культури як результат утворили народність удмуртів. До земель північних удмуртів стали проявляти зацікавленість волзькі булгари, а пізніше і росіяни. На межі XII–XIII століть починається заселення вихідцями з російських князівств. Старообрядники розселились на значній території і суттєво вплинули на культури району, загальна кількість їх тоді становила понад 3 тис. осіб.

На території району збереглись унікальні пам'ятки історії, архітектури та культури. Це 4 городища та 10 могильників, які вивчені археологами та дозволяють чітко представити побут життя предків. Сибірський тракт по території району проходить через села Юрук, Озон, Бані, Полом; по ньому в свій час проїжджали правителі Росії — Катерина II, Олександр I та майбутній цар Олександр II у супроводі свого наставника — поета Василя Жуковського. Ним же відправляли до Сибіру і каторжників, в селі Полом зберігся етапний пункт. Будівництво залізниці 1899 року призвело до покращення економіки району. В глухому лісисто-болотистому краї було обрано місце для станції поблизу річки для будівництва водокачки для заправки паротягів водою. Так на річці Лип виникла станція Кез, а біля неї і селище. Датою заснування селища прийнято називати 1 листопада, коли станція та і вся залізниця була здана до експлуатації[2].

Населення — 21022 особи (2015[1]; 22273 в 2012[3], 22911 в 2010[4]).

Національний склад згідно з даними перепису 2002 року:

• удмурти — 68 %
• росіяни — 30 %
• татари — 1 %

Державна влада в районі здійснюється на основі Статуту, структури органів місцевого самоуправління муніципального району складають:

• Районна рада депутатів у складі 35 осіб, які обираються кожні 5 років
• Голова муніципального утворення обирається Радою із свого складу
• Адміністрація муніципального утворення — виконавчий орган, голова якого назначається Радою за результатами конкурсу

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 15 сільських поселень, включає в себе 136 населених пунктів, з яких 12 — не мають постійного населення, але ще не зняті з обліку:

Станом на 2002 рік:

• існувала Абросятська сільська рада, яка того ж року увійшла до складу Степаньонської сільської ради
• існувала Великокезька сільська рада, яка була перетворена у Сосновоборське сільське поселення
• існували Пажманська сільська рада та Пужмеська сільська рада, які утворили Ключевське сільське поселення, при цьому зі складу Великокезьскої сільської ради передано присілки Верх-Уді та Ключевське
• існували Стеньгуртська сільська рада та Сигинська сільська рада, які увійшли до складу Сосновоборського сільського поселення
• існували Тортимська сільська рада та Удмурт-Зязьгорська сільська рада, які утворили Сюрзинське сільське поселення
• певна частина Юскинського сільського поселення перебувала у складі Кузьминської сільської ради

Район не дуже привабливий для туризму, в основному історичного. Хоча в районі туристів можуть зацікавити деякі об'єкти[11]:

• Витік річки Кама, який знаходиться біля села Куліга. Місце облаштоване клумбами, прокладені стежки, встановлені лавки, бесідки, сцена. Сам витік утворений 8-метровою криницею, з якого по трубі витікає вода. Криниця прикрита зверху будинком;
• Кіздурські водоспади;
• Музей старообрядницької культури в селі Куліга. За деякими даними він знаходиться на обліку ЮНЕСКО, але документальних підтверджень цього немає. Однак музей популярний, сюди приїжджають гості з інших регіонів Росії, а також країн колишнього СРСР, Італії, Франції, Румунії та США;
• Музей імені Поскребишева в селищі Кез відомого удмуртського поета;
• Пам'ятник Олександру II в селі Полом кінця XIX століття. Незвичність його в тому, що мармурову стелу, яка раніше мала ще й бюст царя (але його знесли під час становлення радянської влади), встановили за ініціативи селян, які були вдячні царю за відміну кріпосницького права;
• В самому селищі Кез встановлено багато пам'ятників воїнам Другої світової війни та афганського конфлікту.

• Інформаційно-розважальний портал