Кетрін Ґан

Кетрін Тереза ​​Ґан (англ. Katharine Teresa Gun; нар. 1974) — перекладачка китайської мови, колишня співробітниця Центру урядового зв'язку (англ. Government Communications Headquarters, GCHQ) британського уряду[1]. Відома через те, що у 2003 році спричинила витік інформації про спостереження за членами Ради безпеки ООН напередодні військової операції в Іраку. Лауреатка премії Сема Адамса (2004).

Кетрін Тереза ​​Ґан
Ім'я при народженні Кетрін Тереза Гарвуд ​
Народилася 1974
Республіка Китай
Країна  Велика Британія
Національність англійка
Місце проживання Тайвань, Англія, Туреччина
Діяльність мовознавиця, перекладачка, письменниця
Відома завдяки інформатор
Alma mater Даремський університет
Знання мов англійська
У шлюбі з Яшар Ґан
Нагороди

Життєпис

Кетрін ​​Ґан народилася 1974 року в Англії, у сім'ї Яна та Поли Гарвудів[2]. У 1977 році його сім'я переїхала до Тайваню, де її батько працював викладачем університету. Її дитинство пройшло на Тайвані. Вона сама себе відносить до «дітей третьої культури»[3]. Коли їй виповнилося 16 років — повернулася в Англію, де закінчила Даремський університет, вивчала східні мови (китайську та японську)[3][4].

Після закінчення університету, в рамках «JET Programme», працювала вчителем у японському місті Хіросіма[4].

У 1999 році Кетрін ​​Ґан повернувся в Англію та почала працювати перекладачкою китайської мови Центру урядового зв'язку британського уряду[3] в місті Челтнемі[5].

Витік інформації

31 січня 2003 року вона прочитала копію таємної записки Агентства національної безпеки США з проханням до британської влади організувати спостереження за членами Ради безпеки ООН (Ангола, Болгарія, Камерун, Чилі, Гвінея та Пакистан) напередодні військової операції в Іраку[6]. У цей час Велика Британія та США хотіли отримати рішення Ради Безпеки, яке б санкціонувала заплановане ними вторгнення до Іраку.

Ґан була противником війни у Іраку, тому показала текст таємної електронної записки подрузі, серед знайомих якої знайшовся журналіст, який надрукував його 2 березня 2003 року у британській газеті «Observer»[3]. Внаслідок витоку цієї інформації обидва уряди зазнали значних труднощів.

Судове переслідування

13 листопада 2003 року вона була обвинувачена в шпигунстві згідно з законом про «Офіційні таємні акти» від 1989 року[7]. Ґан визнала, що вона спричинила витік інформації. На захист Кетрін Ґан виступили багато правозахисників та громадських діячів, серед яких: Джессі Джексон, Даніель Еллсберґ, Денні Ґловер, Шон Пенн[8].

25 лютого 2004 року обвинувачення в порушенні режиму секретності проти неї було знято за недостатністю доказів[9]. Експерти та правозахисники вважають, що уряд побоювався продовжувати її судове переслідування, оскільки міг би зіштовхнутися з багатьма труднощами, коли б він був зобов'язаний представити у суді конфіденційне юридичне обґрунтування, яке було використано для підтримки вторгнення до Іраку та що суд почне з'ясовувати методи роботи розвідки[10].

Кетрін Ґан втратила своє місце праці, та продовжила навчання у Бірмінгемському університеті.

У 2004 році чоловік Кетрін — Яшар Ґан, курд за походженням[11], був заарештований за звинуваченням у порушенні візового режиму[12]. Проте обвинувачення відмовилося надавати докази і судове переслідування було припинене[13].

Нині Кетрін Ґан разом з чоловіком та дочкою мешкає в Туреччині[11][14].

У масовій культурі

У 2019 році вийшла стрічка «Державні таємниці» режисера Ґевіна Гуда, на основі роману Томаса та Марсії Мітчеллів «Шпигун». Кіра Найтлі зіграла роль Кетрін Ґан[15][16].

Нагороди

У 2004 році була нагороджена премією Сема Адамса[17].

Література
  • Marcia Mitchell: The Spy Who Tried to Stop a War: Katharine Gun and the Secret Plot to Sanction the Iraq Invasion, «Polipoint Press», 2008. ISBN 978-0981576916.

Примітки
  1. Свобода інформації. Навчальний посібник для державних службовців. Харків, 2005, 128 с. Харківська правозахисна група
  2. Kim Sengupta (26 лютого 2004). У The Independent. How a GCHQ translator uncovered an American dirty tricks campaign (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  3. Oliver Burkeman and Richard Norton-Taylor (26 лютого 2004). The spy who wouldn't keep a secret. The Guardian. Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  4. The Telegraph, ред. (26 лютого 2004). The US spymaster, the whistleblower, and the secret email she exposed (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  5. Oliver Burkeman e Richard Norton-Taylor (26 лютого 2004). У The Guardian. The spy who wouldn't keep a secret (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  6. J.F.O. McAllister (25 січня 2004). У Time. Official Secrets (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  7. Ex-GCHQ woman charged over 'leak'. BBC News. 13 листопада 2003. Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  8. Institute for Public Accuracy, ред. (29 січня 2004). Prominent Americans Support British Whistleblower. accuracy.org (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  9. GCHQ translator cleared over leak. BBC News. 26 лютого 2004. Процитовано 2 лютого 2016.(англ.)
  10. Свобода інформації в Україні та світі. Теорія та практика / упоряд. О.М. Павліченко, Р.І. Стадник; ГО «Харківська правозахисна група». Х.: ТОВ «Видавництво права людини», 2015. 216 с
  11. Christoph Scheuermann (27 лютого 2014). У Spiegel Online. GCHQ Revealed: Inside Her Majesty's Listening Service (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  12. Marcia Mitchell, Thomas Mitchell (2008). У Polipoint Press. The Spy Who Tried to Stop a War: Katharine Gun and the Secret Plot to Sanction the Iraq Invasion (англ.). ISBN 0-9815-7691-5.
  13. BBC News, ред. (26 лютого 2004). GCHQ translator cleared over leak (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  14. David Smith (31 січня 2016). У The Guardian. Hollywood beckons for whistleblower who risked jail over Iraq ‘dirty tricks’ (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  15. Galuppo, Mia. Keira Knightley, Matt Smith to Star in Real-Life Spy Thriller 'Official Secrets'. The Hollywood Reporter. Процитовано 2 липня 2018.(англ.)
  16. Офіційні таємниці на сайті IMDb (англ.)
  17. Sam Adams Associates for Integrity in Intelligence (ред.). Katharine Gun (англ.). Процитовано 2 липня 2018.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.