Кидрасівка

З середини 1920-х років почали створювати с/г артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи. На території села було утворено три колгоспи — імені Любченка, імені Молотова, імені Кірова. Десь через рік Любченка перейменували на імені Кірова.

Село входило в свої часи до Чечельницького, Ольгопільського районів, а згодом стало Бершадського району.

З липня 1941 року село звільнено від сталіністів, які вчинили тут голодомор. 118 чоловік сталіністи довели до смерті на фронтах. Уродженець села Ковальчук Дмитро брав участь у форсуванні Дунаю в грудні 1944 року. 14 березня 1944 року війська 2–го Українського фронту армії СССР зайняли село.

В 1932—1933 рр. село потерпало від страшного штучного голодомору. За свідченнями постраждалих та очевидців від голоду потерпіло понад 80 сімей і кілька десятків померлих. Не обминув село і голод 1946—1947 рр. Люди дуже бідували і вмирали з голоду.

У 1970-х роках за вказівкою комуністичної влади у селі знищено церкву. Прості смертні люди боялись брати участь у цьому процесі, так як це місце було святе. На це йшли партійні активісти.

Незабаром члени родин цих людей і самі винуватці цих діянь перенесли тяжкі покарання. Люди вірять, що ці покарання були від Бога.

В повоєнні роки створені колгоспи імені Ворошилова і імені Молотова. У Ворошилова головою колгоспу в 1950—1953 рр був Ковальчук Д. А.. В 1959 році було з'єднано два села — Кидрасівку і Голдашівку. Село належало до Голдашівської сільської ради. Новостворений колгосп мав назву «Червона Зірка».

В 1980 році, за бажанням громадян села, Кидрасівку знову було відділено від Голдашівки і утворено колгосп імені Калініна. Головою колгоспу був Заморський П. П.. За його керівництва було побудовано новий Будинок культури, новий адмінбудинок, де знаходиться в наш час^[коли?] ФАП, с/рада, керівництво СФГ «Кидрасівське».

В 1991 році громадяни села на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження Акту проголошення незалежності України.

На території села функціонує загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, побудована в 1968 році, Будинок культури, ФАП, бібліотека, дитячий садок, побудований в 2008 році, СФГ «Кидрасівське», СФГ «Струмок», фермерське господарство «Південь», поштове відділення зв'язку, один продуктовий магазин, один Кафе –Бар.

Духовні потреби села забезпечує храм в честь Рожества Пресвятої Богородиці, який було побудовано за ініціативи та підтримки братів Заболотного Григорія Михайловича і Заболотного Дмитра Михайловича в 2001 році.

Найвидатнішими пам'ятками архітектури села є пам'ятка археології на північно-західній окраїні села — поселення Трипільської культури IV—ІІІ тис. до н. е. (200х250м), стара будівля панського маєтку, пам'ятка історії — братська могила 3-х невідомих солдат (1944) на сільському кладовищі, пам'ятка історії — одиночна могила Баранюка О. С., воїна — афганця, на кладовищі та обеліск на іменному полі, пам'ятка історії — меморіальний комплекс воїнам — односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Кидрасівка — батьківщина героя Радянського Союзу, Ковальчука Д. А., село, де народився і виріс колишній голова обласної ради — Заболотний Григорій Михайлович Кидрасівка — мальовниче подільське село з прекрасним розмаїтим краєвидом, яке населяють чудові працьовиті і невтомні люди.