Кирилов Михайло Антонович

Миха́йло Анто́нович Кири́лов (нар. 8 листопада 1908, Київ пом. 29 серпня 1993, Вінниця) — український радянський художник-графік; член Спілки художників України з 1947 року.

Михайло Антонович Кирилов
Народження 26 жовтня (8 листопада) 1908
Київ, Російська імперія
Смерть 29 серпня 1993(1993-08-29) (84 роки)
  Вінниця, Україна
Країна  Україна
Жанр книжкова графіка, політична карикатура
Навчання Київський художній інститут
Діяльність художник-гравер
Нагороди
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Життєпис

Народився 26 жовтня [8 листопада] 1908(19081108) року у Києві. 1931 року закінчив педагогічно-політосвітний факультет Київського художнього інституту (педагоги Володимир Денисов, Денис Невкритий, Михайло Бернштейн, Віктор Пальмов). Працював у радянській пресі — газетах «Молодий більшовик» (від 1932 року), «Комсомолець України» (від 1940 року). Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1943 року.

Учасник міських, обласних мистецьких виставок від 1936 року. Персональні відбулися у Вінниці у 1952 і 1973 роках. Перебував біля витоків створення Вінницької обласної організації Національної спілки художників України (1976).

Жив у Вінниці в будинку на вулиці 600-річчя Вінниці, 34, квартира 110. Помер у Вінниці 29 серпня 1993 року.

Творчість

Працював у жанрах газетної ілюстрації, станкової графіки. Майстер політичної карикатури, малюнку і книжкової графіки. Роботи друкувались у газетах «Известия», «Радянська Україна», «Правда Украины», журналі «Перець». Ілюстрував «Літературний альманах» (Вінниця, 1936—1969). Малюнки:

  • «Колгоспна молодь» (1936);
  • «Парашутисти» (1938);
  • «Дівчина з яблуками» (1940);
  • «Пам'ять матері» (1947);
  • «На могилі Т. Шевченка» (1950);
  • «Вишенька будується» (1960);
  • «Бандуристка» (1970);
  • «Весна над Бугом» (1970);
  • «Цвітуть сади Поділля» (1971);
  • «Квіти Поділля» (1972).

Серії — малюнків «З олівцем по Донбасу» (1940-ві), плакатів «За мир» (1956—1960).

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За оборону Кавказу» (1 травня 1944), двома «За бойові заслуги» (30 вересня 1944, 3 червня 1945), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.