Вінницька обласна організація Національної спілки художників України

Створена 22 квітня 1976 р.
Цьому передував процес концентрації у Вінниці мистецьких творчих сил. З 1950 року в місті оселився професійний графік Михайло Кирилов. У 1955 році до міста приїхали випускники Київського художнього інституту — Олексій Сидоров, Віктор Пирогов та Володимир Бугай, у 1963 р. за направленням на роботу — Ігор Синєпольський, Анатолій Непорожній, Володимир Ольшанський, Михайло Смирнов. З появою дипломованих фахівців у побудованому Будинку художника розквітла творча і виставкова діяльність. У 1963 р. було створено філію кооперативної мережі «Коопхудожник». З припиненням того ж року Республіканського товариства художників у Вінниці створено підрозділ Художнього фонду України — Вінницькі художньо-виробничі майстерні. Завдяки тодішньому організатору мистецького життя у місті Олексію Сидорову на Вінниччину переїжджають художники-спілчани — подружжя Анатолій та Ірина Довженки з Рівного, Володимир Смаровоз та Володимир Лавренов з Молдови, Зоя Кудіш з Петриківки.
Відтак 1976 р. створюється організація. Першим її обранцем стає Валерій Вакалюк. 1977 року до Вінниці приїздить потужний десант молодих випускників художніх вишів СРСР, що дозволяє зміцнити фахові секції — живопису, скульптури й графіки і утворити нові — декоративно-прикладного мистецтва, монументалістики. Спілчани разом з колективом художньо-виробничих майстерень змінюють естетичний вигляд міста, оформлюючи Палац одружень, заклади громадського харчування, навчальні заклади, кіноконцертні зали, лікарні та санаторії, культові споруди, музеї та інші об'єкти. Їхні роботи поширюються на Вінниччині, зокрема — у Могилеві-Подільському, Шаргороді, Хмільнику, Дяківцях, с. Порик.
Поступово розгалужується виставкова робота. З утворенням Дитячої художньої школи у Вінниці (1960) і Вінницького обласного художнього музею (1987), появою вже у роки незалежності України у місті приватних художніх галерей і виставкових залів, розширенням мережі художніх та скульптурних пленерів (санаторій «Авангард» в Немирові, Історико-культурний заповідник «Буша» та ін.), реконструкцією у 2016 р. Виставкового залу ВООНСХУ творче життя, пов'язане з образотворчим мистецтвом на Вінниччині, набуло усталеності і збалансованості.
За час існування організації двоє митців — Аркадій Сорока і Михайло Чорний отримали звання «Народний художник України», понад півтора десятка спілчан — «Заслужений художник України» та інші почесні звання.
З початку 2000-х і до сьогодні за підтримки обласної влади розвинулась видавнича справа щодо популяризації творчості вінницьких художників. Видано понад дюжину тематичних і жанрових альбомів репродукцій, кілька десятків авторських альбомів у серії «Митці Вінниччини». Матеріали про художників постійно друкуються у журналі «Вінницький край», часописі «Вінницький альбом» та інших виданнях.[1]

• Художники Вінниччини: 1976—2016. До 40-ліття Вінницької обласної організації Національної спілки художників України, 2015 — 264 °C.
• «Мистецтво Вінниччини» — Вінниця, 2006.