Кисіль Іван

Іван Кисіль (псевдо.:«Ігор», «Орест»; нар. 1918, с. Забороль, нині Луцький район, Волинська область — пом. 30 серпня 1946, с. Нудиже, нині Любомльський район, Волинська область) — український військовик, поручник УПА, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 2 класу (посмертно)[1].

Іван Кисіль
 Поручник
Загальна інформація
Народження 1918(1918)
с. Забороль, нині Луцький район, Волинська область
Смерть 30 серпня 1946(1946-08-30)
с. Нудиже, нині Любомльський район, Волинська область
Псевдо «Ігор», «Орест»
Військова служба
Роки служби 1943 — 1946
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Командування
червень — серпень 1946 Провідник Любомльського надрайону ОУНР
друга половина 1945 — перша половина 1946 Командир ВОП Західна ВО «Завихост»
грудень 1944 — перша половина 1945 Командир сотні та 5-ї бриґади «Пилявці» ім. Байди Західна ВО «Завихост»
початок 1944 — грудень 1944 Командир сотні «Хвастівський» та «Котловина» ВО-3 «Турів» ВО-3 «Турів»
літо 1943 — листопад 1943 Командир сотні загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва»
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Іван Кисіль народився 1918 року в селі Забороль, нині Луцький район, Волинська область. Був активним членом ОУН. З 1934 року культосвітній референт районного проводу у селі Забороль. Заарештований у 1938 році польською владою та засуджений до трьох років ув'язнення. Звільнений у вересні 1939 року. Влітку 1941 року Іван Кисіль вступає в Українську допоміжну поліцію.

З літа 1943 року Іван Кисіль в УПА. У званні хорунжий УПА командує сотнею куреня ім. Б. Хмельницького УПА-Північ. З листопада 1943 року Іван Кисіль сотенний загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва».

У 1943 році Іван Кисіль сотенний загону ім. Богуна ВО-1 «Заграва». У першій половині 1944 року Іван Кисіль сотенний загонів «Хвастівський» та «Котловина» ВО-3 «Турів»[2]. З грудня 1944 року Іван Кисіль був сотенним та командиром 5-ї бриґади «Пилявці» ім. Байди Західна ВО «Завихост»[3].

У червні-серпні 1946 року Іван Кисіль провідник Любомльського надрайону ОУНР[4][5]. 9 липня 1946 року присвоєно звання поручник УПА.

Загинув у бою з оперативіною групою Заболоттівського РВ МВС поблизу села Нудиже Любомльського району Волинської області 30 серпня 1946 року (радянська версія), за іншою версією — 9 липня 1946 року,[6].

Нагороди

Наказом Головного Військового Штабу / Головної Команди УПА ч.3/48 від 23 жовтня 1948 року Іван Кисіль нагороджений посмертно Срібним хрестом бойової заслуги УПА 2 класу[7].

Див. також

Примітки
  1. Віталій Манзуренко. Лицарі Срібного хреста бойової заслуги 1-го та 2-го класів Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. – Збірник 9.
  2. Літопис УПА. Нова серія. ? Т. 14: УПА і запілля на ПЗУЗ 1943?1945. Нові документи / Ред. рада: П. Сохань (співголова), П. Й. Потічний (співголова), Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, Ю. Шаповал, О. Удод, В. В'ятрович; Упорядн.: В. Ковальчук, І. Марчук. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознaвствa ім. М.С.Грушeвського; Bидaвництво «Літопис УПА» та ін. – Київ; Торонто, 2010. – 640 с. ISBN 978-966-2105-18-6
  3. Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946 Літопис УПА. Нова серія. Т. 8. НАН України. Інститут української археографії тa джерелознaвствa ім. М.С.Грушeвського; Bидaвництво «Літопис УПА» та ін. – Київ-Торонто, 2006 – 1448 с. ISBN 966-96340-5-9
  4. Володимир Трофимович. Збройне протистояння радянського режиму і повстанського підпілля на Любомльщині у післявоєнний період. 1944–1952 рр
  5. М. Куль Не перерватись ланцюгу пам'яті // Колос. – 2002. – 27 вересня
  6. Петро Содоль. Українська Повстанча Армія. 1943–1949. Довідник. – Нью-Йорк: Пролог, 1994.
  7. ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267–269.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.