Китаєзнавство

У Китаї для науки про минуле цієї країни використовується термін 汉学 (піньінь hànxué) або国学 (піньінь guóxué, може бути витлумачено як «батьківщинознавство», «наука про рідний край»). Перший частіше використовується в дослідженнях історії та культури ханського етносу, другий — інших національностей, що живуть на території Китаю. У Японії для позначення цієї науки служить термін канґаку (汉学, дослівно «ханське вчення»). В англомовних країнах цей термін вважається застарілим, він є складовою Китайських студій (англ. Chinese Studies).

Вчених, які займаються синолоґією, називають синолоґами, китаєзнавцями або китаїстами, в XIX в. рідко — «хінезистами» (запозичення з німецької мови).

Синологія, як окремий науковий напрямок, виникла наприкінці XVI ст. Її виникнення пов'язане з місіонерською діяльністю європейців на території Китаю, яку здійснювали на початках переважно монахи ордену єзуїтів.

Першими синологами вважають італійських єзуїтів Мікеле Руджері (проповідував у Макао і Гуандуні з 1579 до 1588) і Матео Річі (проповідував у Китаї з 1582 до 1610). Матео Річі опублікував 1615 року свої щоденники під заголовком «De Christiana expeditione apud Sinas» («Про християнські експедиції в Китай») в латинському перекладі Ніколя Триго.

У наступному столітті декілька десятків місіонерів-єзуїтів опублікували в Європі результати своїх досліджень мови, культури, історії, природи Китаю. Зокрема, єзуїт зі Львова Михайло Боїм у 1963 році вирушив як місіонер до Китаю разом з 9 молодими єзуїтами. Відомо, що на цю поїздку надихнув його місіонер — св. Франциск Ксаверій. Результатом перебування Михайла Боїма у Піднебесній стали 25 друкованих праць з ботаніки (опублікував альбом «Flora Sinensis» — «Флора Китаю»), зоології, медицини, переклади Несторіанської стели і Конфуція, а також катехизм китайською. Не кажучи вже про етнографічні замальовки тих країв, де побував Боїм. 

У XVII—XVIII ст. центром синології був Париж, оскільки саме французькі монахи-єзуїти займали на цей час багато посад при китайському імператорському палаці. У 1736 році вийшла друком монографія Ж.-Б. Дюальда «Опис Китайської імперії». За його редакцією видано також багатотомну серію досліджень, проведених єзуїтами в Китаї. Зацікавлення перших дослідників були надзвичайно широкими. Вони стосувалися стародавньої історії Китаю, мови, перекладів китайських творів на латинь, музикознавства, а також прикладних аспектів (наприклад, технології виготовлення порцеляни).

До середини XIX ст. практично всі китаїсти були духовними особами. Світська синологія виникає у Франції в першій половині XIX ст. як академічна філологічна дисципліна. Новим поштовхом для її розвитку слугувало налагодження дипломатичних відносин з Китаєм після 1860 року.

У зв'язку з колоніальною експансією західних держав з середини ХІХ ст. Китай опинився в центрі геополітичних і торгово-економічних прагнень європейців. Для синологів пріоритетними стають дослідження культурно-ідеологічних традицій, зокрема літературно-поетична спадщина Китаю, де бачили «ключ» до розуміння східного імперського суспільства і загадкового східного менталітету.

У другій половині XIX ст. формуються національні синологічні школи і наукові центри (німецько-голландська, з центрами в Лейдені і Тюбінгені; французька; британська, з центром в Оксфорді і Кембриджі; північноамериканська (США), з центром у Єльському університеті; російська). Паралельно продовжувався розвиток місіонерської синології, однак її представники переважно зосереджували увагу на віровченнях і вивченні релігії та етнографії.

У ХХ ст. відбувається розширення предмету дослідження китаїстики. Окрім традиційного вивчення давніх пам'яток, поширюються активні дослідження сучасного Китаю. Після другої світової війни починається новий етап китаєзнавства, формуються самостійні напрями досліджень: даологія, буддологія, дослідження архаїчного Китаю, дослідження зв'язків Китаю і Європи в новий час, історія китайської літературної та естетичної думки, релігієзнавство Китаю. Головні центри світової китаїстики переміщуються в США.

• Китай
• Китайська Народна Республіка
• Республіка Китай
• Історія Китаю
• Китайське право
• Центральний Телеканал Китаю

• Кіктенко В. О. Історія українського китаєзнавства (XVIII — початок XXI століття)

• Шевчук Л. Т. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика / Любов Шевчук. — Львів: Світ, 1999. — 136 с.
• Ісаєва Н. С. Основні мотиви романтичної поезії Т.Шевченка та її китайська специфіка в перекладах Ге Баоцюаня // Вісник Чженчжоуського університету. — 1998. — № 6 (31). — С.90-91 (кит. мовою); 娜塔利娅·伊萨耶娃 谢甫琴科诗作 的浪漫基调与戈宝权译本的中国风格 // 郑州大学学报 — 1998 年，第 31 卷，第 6 期，第 90-91 页。
• Ісаєва Н. С. Китайська література в Україні // Дайцзун сюекан. — 1998. — № 1. — С.48-50 (кит. мовою); 娜塔利娅·伊萨耶娃 中国文学在乌克兰 // 岱宗学刊 — 1998 年 — № 1- 第 48-51 页。
• Ісаєва Н. С. Типологія українського і китайського романтизму: структура художнього мислення. // Сходознавство (Інститут Сходознавства ім..Кримського НАН України). — 1999. — № 7-8. — С.212-221;
• Ісаєва Н. С. Спільні риси романтичного світогляду Т.Шевченка та Лі Бо // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. — К., 2000. — Вип. 4. — С. 34-40.
• Ісаєва Н. С. Компаративістика в Китаї: Лу Сінь. // Вісник Київського університету: східні мови та літератури. — 2000. — Вип.3. — С.11-17;
• Ісаєва Н. С. Спільні риси романтичного світогляду Т.Шевченка та Лі Бо. //Вісник Міжнародного інституту лінгвістики і права (Літературознавчі студії). — 2000. — Вип. 2 — С.266-273.
• Ісаєва Н. С. Поезія Т.Шевченка в Китаї: специфіка художнього перекладу. // Матеріали Ш Всеукраїнської науково-практичної конференції «Україна — країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій». — К. — 2001. — С. 46-55.
• Ісаєва Н. С. Українська література в Китаї: проблеми рецепції: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук (10.01.05 — порівняльне літературознавство) — Київ, 2002.
• Ісаєва Н. С. Основні тенденції розвитку порівняльного літературознавства в Китаї. // Літературознавча компаративістика (навчальний посібник) за ред. Р.Гром‘яка — Тернопіль, 2002. — С.151-181;
• Ісаєва Н. С. Основні форми рецепції української літератури в Китаї. // Українознавство, 2006, № 2, С.313-319.
• Ісаєва Н. С. Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах. // Українознавство, 2006,№ 3, С.263-270.
• Ісаєва Н. С. Поезія Т.Шевченка останніх років життя в перекладах Ге Баоцюаня // Записки з українського мовознавства: Зб. Статей. — Одеса, 2007, № 17, С.91-100.
• Ісаєва Н. С. Триптих Т.Шевченка «Доля», «Муза», «Слава» в китайських перекладах: проблема рецепції // Шевченкознавчі студії. — К., 2007 — С.213-219.
• Ісаєва Н. С. Літературознавча компаративістика та перспективи дослідження українсько-китайських літературних взаємин // Китайська цивілізація: традиції та сучасність. — К., 2007- С.21-26.
• Ісаєва Н. С. Концепція історії китайської літератури у працях Чжена Чженьдо // Східний світ — 2008, № 4, С.80-87.
• Ісаєва Н. С. Стилістичні особливості епістолярної прози Сань Мао // Вісник Київського національного університету. Серія «Східні мови та літератури», 2010, № 16. — С. 14-16.
• Ісаєва Н. С. Мовні засоби інтимізації в епістоляріях Сань Мао // Мова і культура. (Науковий журнал) — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. — 2009 — Вип.11. — Т.1 (113). — С.242-248.
• Ісаєва Н. С. «Щоденник божевільного» Гоголя і Лу Сіня: психологічний аспект порівняння // Літературознавчі студії. — Київ: КНУ, — 2009. — вип. 25. — С. 77-85.
• Ісаєва Н. С. Функціональні особливості ретроспективних відступів у повісті Хун Їн «Компроміс заради ніжності» // Сходознавство — 2010, № 45-46 — С.11-23.
• Роль містичного компоненту в китайській феміністичній прозі 90-х років // Мова і культура. — 2010, Вип. 12, Том. VIII. — С.219-225.
• Ісаєва Н. С. Концепція «свободи особистості» в епістолярній прозі Сань Мао. // China, Korea, Japan: Methodology and Practice of Culture Interpretation/. — Korea, — 2009. — p.180-186 (у співавторстві з В.Шаповаловою).
• Ісаєва Н. С. Мотиви даоської утопії в середньовічній китайській поезії // Літературознавчі студії. — Київ: КНУ, — 2009. — вип. 24. — С.163-167.
• Ісаєва Н. С. Жіночий дискурс традиційних образів української і китайської прози постмодерного періоду // Літературознавчі студії. — Київ: КНУ, — 2010. — вип. 29. — С.166-173.
• Ісаєва Н. С. Функціональні та поетологічні особливості пейзажу в сучасній китайській жіночій прозі (на прикладі оповідання Чи Цзицзянь «Легкий вітерець в гаю») // Східний світ — 2010, № 3 — С.179-185.
• Ісаєва Н. С. Українсько-китайські літературні зв'язки // Мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу (Колективна монографія) / За ре. Бондаренка І. П. — Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. — С.255-277.
• Ісаєва Н. С. Символічні іпостасі жінки в романі Сюй Сяобінь «Пірната змія» // Міжнародна наукова конференція «Мова і культура», Київ, 21-25 червня, 2010 року // Мова і культура. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго.– 2010. — Вип. 13. — Том. VIII (144). — С.363-371.
• Ісаєва Н. С. Концептуалізація страху в малій прозі Цань Сюе // Літературознавчі студії. — Київ: КНУ, — 2011. — вип. 33. — С.180-185.
• Ісаєва Н. С. Особливості архітектоніки китайської жіночої неореалістичної прози (на матеріалі повісті Фан Фан «Краєвид») // Вісник Львівського університету. Серія філологічна — Львів: Вид-во Львівського національного університету, 2011. — Вип. 54. − С. 168—176 (0,5 д.а.)
• Ісаєва Н. С. Авангардна природа символів у прозі Цань Сюе: образи комах // Мова і культура. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. − Вип. 14. − С.328-335 (0,5 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Оповідання Тє Нін «Ей, Сянсюе!»: авторські прийоми реалістичного зображення дійсності (у співавторстві з Смірновою Б.) //Теоретична і дидактична філологія: Збірник наукових праць. — Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2012. − Вип. 11. — С.217-230 (0,5 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Образ митця у смисловому просторі української та китайської постмодерної прози // Літературознавчі студії. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012 — Випуск 35. − С. 259—267 (0,7 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Поетика парадокса в п'єсі С.Стратієва «Автобус» та Ґао Сінцзяня «Автобусна зупинка» // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур (пам'яті академіка Леоніда Булаховського): Збірник наукових праць. − К.: «Освіта України», 2012. — Вип. 18. — С. 237—244 (0,6 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект (у співавторстві з Акімовою А. О.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — К., 2012. — Вип. 18. — С.59-62 (0,5 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Актуалізація традиційної та контекстуальної символіки колоративів у повісті Сюй Сяобінь «Химерний сад» // Семантика мови і тексту: Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції(Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2012 р.) — Івано-Франківськ — 2012, С. 216—218 (0,5 д.а.).
• Ісаєва Н. С. Експериментальна драма Ґао Сіньцзяня // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — К., 2013. — Вип. 19. — С. 57-60.
• Ісаєва Н. С. Особливостi моделювання художньої дiйсностi у прозi Мо Яня 1980-х рокiв / Н. С. Iсаєва // Свiтова лiтература на перехрестi культур i цивiлiзацiй: [зб.наук.праць / гол. ред. В. П. Казарин]. — Сiмферополь: Кримський Архiв, 2013. — Вип. 7. — Ч. 1. — С. 73–82 (0,5 д.а.).
• Ісаєва Н. С., Акімова А. О. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект / Н. С. Ісаєва, А. О. Акімова // Ісаєва Н. С. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. — К., 2012. — Вип. 18. — С.59-62.
• Акімова А. О. Художні особливості філософського трактату «Дао Де Цзін» / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Літературознавчі студії» [м. Київ 2013 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. — № 37. — Ч. 1. — 2013. — С. 10-15.
• Акімова А. О., Ісаєва Н. С. Концепція кохання у смисловому просторі юанської драми / А. О. Акімова, Н. С. Ісаєва // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Літературознавчі студії»[ м. Київ 2013 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. — № 39. — Ч. 1. — 2013. — С. 3-10.
• Акімова А. О. Особливості вербалізації концепту кохання в китайській та японській мовах / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мовні і концептуальні картини світу»[ м. Київ 2015 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. — № 54. — 2015. — С. 3 — 7.
• Акімова А. О. Дискурс кохання у тематиці класичних Цзацюй та розмовної драми ХХ ст. / А. О. Акімова // Наукові записки. Серія «Філологічна». — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». — Вип. 62. — 2016. С. 20 –23.
• Акімова А. О. Особливості розкриття теми громадянського обов'язку у трагедії Тянь Ханя «Жінка-інспектор Се Яохуань» (谢瑶环) (1961 р.) / А. О. Акімова // Науковий вісник. Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство): збірник наукових праць / за ред. Оксани Філатової. — № 1 (17), травень 2016. — Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського С. 9 –13.
• Акімова А. О. Шляхи теоретичного та практичного оновлення китайської драми у контексті культурних змін другої половини ХХ століття / А. О. Акімова // Мова і культура. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. — Вип. 18, т. IV (179). — C. 215—221.
• Акімова А. О. Вплив «культурної революції» на новітню китайську драматургію / А. О. Акімова // Актуальні проблеми іноземної філології: наук. журн. / [редкол. : І. П. Біскуб (гол. ред.) та ін.]. — Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. — № 4. — С. 5–9.
• Акімова А. О. Специфіка поєднання візуального та вербального у новітній китайській драмі та в сучасній українській драмі (на прикладі п'єси Лю Шугана «Візит мертвого до живих» та п'єси-мініатюри Олени Савчук «Побачення зі смертю») / А. О. Акімова // Мова і культура. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. — Вип. 19, т. III (183). — C. 49–53.
• Акімова А. О. Вплив нового літературного процесу на китайську драму ХХ століття / А. О. Акімова // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство): збірник наукових праць / за ред. Оксани Філатової. — № 2 (18), листопад 2016. — Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського. — С. 9–12.
• Акімова А. О. Традиційна юанська драма та розмовна драма ХХ ст. : зміни жанрових особливостей / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Літературознавчі студії» [ м. Київ 2016 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. — № 48. — Ч. 1. — 2016. — С. 7–17.
• Акімова А. О. Осмислення теми «самотності серед людей» у новітній китайській драматургії (на прикладі п'єси Лю Шугана «Візит мертвого до живих» (1985 р.) / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мовні та концептуальні картини світу» [м. Київ 2016 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. — № 57. — Ч. 1. — 2016. — С. 10–18.
• Акімова А. О. Аналіз теоретичних засад китайських драматургів ХХ століття / А. О. Акімова // Актуальні проблеми іноземної філології: наук. журн. / [редкол. : І. П. Біскуб (гол. ред.) та ін.]. — Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. — № 5. — С. 9–17.
• Акімова А. О. Модерні експерименти у новітній китайській розмовній драмі як підґрунтя синтезу вербального та візуального / А. О. Акімова // Мова і культура. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. — Вип. 20, т. I (184). — C. 10 –22.
• Акімова А. О. Концепція нової форми драми театру хуацзюй / А. О. Акімова // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». — 2017. — № 1 (13). — C. 11–26.
• Акімова А. О. Літературознавчий дискурс вирішення проблеми призначення покоління «культурної революції» у драмі Ван Пейгуна «Ми» (1985 р.) / А. О. Акімова // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство). — № 1 (19), квітень 2017. — С. 7–14.
• Акімова А. О. Літературознавчий дискурс китайської драматургії: співвідношення нових форм вербального і візуального в драмі Тянь Ханя «Жінка-інспектор Се Яохуань» (1961 р.) / А. О. Акімова // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. — Випуск № 67. — Херсон: ХДУ, 2017. — C. 10–23.
• Акімова А. О. Розкриття теми «землі і людини» у п'єсі Цзинь Юня "Нірвана «Пса» (1986 р.) / А. О. Акімова // Scientific publication «Society for cultural and scientific progress in Eastern Europe». Philology, — V(32), Issue: 122 : Budapest. Hungary, 2017. — Р.7–11.
• Аналіз впливу нового літературного процесу у китайській драмі ХХ століття. Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 27-28 січня 2017 року. — Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2017. — 132 с.- с. 97-101.
• Літературознавчий дискурс китайської драматургії ХХ століття. / А. О. Акімова // Актуальні проблеми філологічної науки: сучасні наукові дискусії: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 24-25 березня 2017 року. — Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2017. — С. 28-33.
• Акімова А. О. Новітня китайська драма в контексті культурної парадигми ХХ століття. Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство», які відбудуться 5-6 квітня 2017 року. Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Акімова А. О. Новітня китайська драматургія: синтез візуального та вербального. / А. О. Акімова // Сучасні наукові дослідження представників філологічних наук та їхній вплив на розвиток мови та літератури: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 7-8 квітня 2017 р. — Львів: ГО "Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2017. — С. 15-17.
• Акімова А. О. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДИСКУРС КИТАЙСЬКОЇ ДРАМИ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ / А. О. Акімова // Сучасний вимір філологічних наук: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 21–22 липня 2017 р. — Львів: ГО "Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2017. — С. 11- 15.
• Акімова А. О. Історичне тло китайської драми через призму новітньої драматургії /А. О. Акімова // International research and practice conference «Contemporary issues in philological sciences: experience of scholars and educationalists of Poland and Ukraine»: Conference Proceedings, April 28–29, 2017. — Lublin. — P. 40-44.