Києво

Ки́єво (хорв. Kijevo) — село та однойменна громада в Хорватії, у далматинській глибинці на південний схід від Книна. В адміністративному відношенні належить до Шибеницько-Книнської жупанії.

Києво
Kijevo
—  Громада  —
Краєвид коло Києва
Краєвид коло Києва

Герб
Координати: 43°58′ пн. ш. 16°21′ сх. д.
Країна Хорватія
Жупанія Шибеницько-Книнська
Уряд
 - Голова громади Мартин Ерцеговаць (ХДС)
Площа
 - Повна 74,37 км²
Населення (2001)
 - Усього 533
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 22310
Телефонний код(и) 022
Вебсайт: www.kijevo.hr
Києво
Києвський стріляний Ісус
Відновлена церква Св. Міховіла в Києві, тричі за XX ст. розвалена до основи сербськими нападниками

Розташування

Києво лежить попід горами Динара в родючій долині біля витоку річки Цетина. Село розташовано на автомагістралі національного значення D1 між містами Врліка та Книн.

Історія

У часи Першої світової війни загинули тридцять чотири жителі Києва.[1]

У Другу світову війну Києво ввійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Навесні 1942 року поселення атакували югославські партизани. У результаті нападу приблизно половина населення Києва вдалася до втечі і переселилася в Славонію і Срем.[2] 8 серпня 1942 на Києво, яке являло тоді укріплений опорний пункт усташів на шляху із Кніна до Врліки, напала 2-га Далматинська пролетарська ударна бригада НВАЮ. Після запеклого ​​бою усташі та їхня сільська міліція, які були добре закріпилися, розуміючи, що більше не можуть утриматися, втекли у Врліку.[3] 27 січня 1943 р. на Києво напали четники в той час, як у селі не було ніяких військових сил чи інших озброєних оборонців, що обернулося загибеллю 45 мирних жителів.[2] Всього в цій війні загинуло 209 мешканців Києва.[2]

Війна за незалежність

Києво зажило сумної слави в 1990 і 1991 роках у ході хорватської Війни за незалежність, ставши одним із перших населених пунктів, що піддалися вкрай жорстокому нападу сербських заколотників з утвореної ними САО Країна. Хорватське міністерство внутрішніх справ створило в Києві поліційну дільницю. Село тоді налічувало 1261 житель, 99,6% з яких — хорвати, але його оточували етнічно сербські села Полача, Цивляне і Цетина. Тому незабаром Києво було взято в кільце і в облогу сербськими військами Мілана Мартича, який 17 серпня 1991 року наказав спорудити барикади, щоб перепинити будь-який доступ до села. 18 серпня 1991 р. Мартич одержав від поліції і жителів Києва ультиматум із вимогою покинути село.

Кінець кінцем, 26 і 27 серпня 1991 року частини Югославської Народної Армії під командуванням полковника Ратка Младича, застосувавши важку артилерію, атакували село і вдерлися в нього, у результаті чого хорватські сили втекли до Дрніша. Решта хорватського населення покинула село після того, як артилерія знищила майже всі їхні оселі. Києво було зрівняно з землею, не вцілів жоден будинок. Кореспондент Белградського телебачення Весна Югович записала ці події. У зв'язку з цим прикладом етнічної чистки Мартича [4] і Младича [5] МТКЮ оголосив воєнними злочинцями. Мілана Мартича засуджено, тоді як Ратко Младич понад 15 років успішно переховувався від правосуддя, лише 26 травня 2011 р. його, нарешті, було викрито і схоплено.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 417 осіб[6].

Динаміка чисельності населення громади[7]:

Клімат

Середня річна температура становить 11,38 °C, середня максимальна – 25,52 °C, а середня мінімальна – -3,96 °C. Середня річна кількість опадів – 972 мм.[8][9]

Клімат поселення
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 8,68 9,36 12,62 16,48 21,14 24,89 25,52 25,44 20,95 16,44 11,16 8,13
Середня температура, °C 2,38 3,04 6,30 10,15 14,83 18,57 21,14 21,05 16,55 12,06 6,76 3,73
Середній мінімум, °C −3,96 −3,28 −0,01 3,84 8,50 12,25 16,76 16,68 12,18 7,68 2,38 −0,65
Норма опадів, мм 76 70 74 85 71 73 52 62 89 102 119 99
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.72 1.98 2.22 2.20 1.98 1.75 1.75 1.60 1.70 1.72 1.95 1.95
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5276 7988 11651 16017 19936 22301 24015 21023 15669 10221 5717 4483
Джерело: [8][9]

Див. також

Примітки
  1. Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pg. 18)
  2. Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pgs. 21-22)
  3. Drago Gizdić. Novembar - Druga dalmatinska brigada potjerala ustaše iz Kijeva i razbila četnike kod Vrlike / Na specijalnom zadatku. Dalmacija 1942 (pdf).
  4. http://www.icty.org/x/cases/martic/cis/en/cis_martic_en.pdf
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2002. Процитовано 16 грудня 2002.
  6. Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  7. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики.
  8. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  9. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.