Клаус Корт
Клаус Корт (нім. Claus Korth; 7 листопада 1911, Берлін — 25 січня 1988, Кіль) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Клаус Корт | |
---|---|
нім. Claus Korth | |
| |
Народився |
7 листопада 1911[1][2][3] Берлін, Німецька імперія[1][2][…] |
Помер |
24 січня 1988[1] (76 років) Кіль, ФРН[1][4][2] |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | Альтенгольц |
Діяльність | солдат |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (5 листопада 1932)[4] |
Знання мов | німецька[5] |
Учасник | Друга світова війна[4][3] і Громадянська війна в Іспанії[4] |
Військове звання | Капітан-цур-зее |
Нагороди | |
Біографія
1 квітня 1932 року вступив на флот. Служив на навчальному кораблі «Ніобе». В 1936 році переведений в підводний флот. З 1937 року — 1-й вахтовий офіцер підводного човна U-37, з яким 2 місяці патрулював узбережжя Іспанії. 29 грудня 1938 року призначений командиром U-57 (Тип II-C), на якому зробив 9 походів (провівши в морі в цілому 129 днів). В четвертому поході потопив свої перші 2 кораблі. З 30 липня 1940 року — командир U-93. Здійснив 5 походів (155 днів в морі). Всього за час військових дій потопив 15 кораблів загальною водотоннажністю 73 015 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 4996 тонн.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
17 листопада 1939 | Kaunas | Торговий пароплав | 1,566 | Баласт | 16 | 1 | Литва | |
19 листопада 1939 | Stanbrook | 1,383 | 20 | 20 | Британська імперія | |||
13 грудня 1939 | Mina | 1,173 | 17 | 17 | Естонія | |||
20 січня 1940 | Miranda | 1,328 | Вугілля | 17 | 14 | Норвегія | ||
26 січня 1940 | HMS Durham Castle
(підірвався на міні) |
Плавуча казарма
(колишній паровий лайнер) |
8,240 | ? | 0 | Британська імперія | ||
14 лютого 1940 | Gretafield
(безповоротно втрачений) |
Паровий танкер | 10,191 | 13 000 тонн мазуту | 41 | 11 | HX-18 | |
21 лютого 1940 | Loch Maddy (пошкоджений) | Торговий пароплав | 4,996 | 2000 тонн пшениці, 6000 тонн деревини і літаки | 39 | 4 | HX-19 | |
25 березня 1940 | Daghestan | Паровий танкер | 5,742 | 7600 тонн сирої нафти | 29 | 4 | ||
15 жовтня 1940 | Hurunui | Торговий пароплав | 9,331 | Баласт | 75 | 2 | OA-228 | |
17 жовтня 1940 | Dokka | 1,168 | 17 | 10 | Норвегія | OB-228 | ||
Uskbridge | 2,715 | 4000 тонн антрациту | 29 | 2 | Британська імперія | |||
29 січня 1941 | King Robert | 5,886 | 7942 тонни зерна | 42 | 0 | SC-19 | ||
W.B. Walker | Тепловий танкер | 10,468 | 13 338 тонн авіаційного та моторного пального | 47 | 4 | |||
Aikaterini | Торговий пароплав | 4,929 | 7844 тонни зерна | 31 | 1 | Королівство Греція | ||
4 лютого 1941 | Dione II | 2,660 | 2650 тонн залізної руди | 35 | 30 | Британська імперія | SC-20 | |
21 травня 1941 | Elusa | Тепловий танкер | 6,235 | Повне завантаження бензином | 54 | 5 | Нідерланди | HX-126 |
30 вересня 1941 року призначений 3-м офіцером Адмірал-штабу командувача підводним флотом. З червня 1942 року — інструктор з бойової підготовки 27-ї флотилії, а потім переведений в частину, яка займалася тестуванням торпедного озброєння. В травні 1945 року здався британським військам. В листопаді 1945 року звільнений. В 1955 році вступив у ВМС ФРН, кілька років очолював військово-морську торпедну випробувальну станцію. В 1970 році вийшов у відставку.
Звання
- Кандидат в офіцери (1 квітня 1932)
- Морський кадет (4 листопада 1932)
- Фенріх-цур-зее (1 січня 1934)
- Оберфенріх-цур-зее (1 вересня 1935)
- Лейтенант-цур-зее (1 січня 1936)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1937)
- Капітан-лейтенант (1 листопада 1939)
- Корветтен-капітан (1 січня 1944)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
- Нагрудний знак підводника (5 листопада 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (22 листопада 1933)
- 1-го класу (26 січня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 травня 1941)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (20 квітня 1944)
Бібліографія
- Wolfgang Lüth, Claus Korth: Boot greift wieder an! Ritterkreuzträger erzählen, Berlin: Verlag Erich Klinghammer 1943.
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
Посилання
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #126662169 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://uboat.net/men/korth.htm
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 131. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Claus_Korth
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1