Клепали

Село Клепали розташоване на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Ігорівка, на протилежному березі — село Чаплищі.

По селу тече струмок, що пересихає із загатою. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Деякі стариці мають назви. Назва села походить від озера Клепало.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908 та залізниця, станція Клепали.

На північному сході від села бере початок річка Буривня, права притока річки Сейм.

Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам

• У фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) у Москві зберігається "Кресленик земель у районі деревні Клепало Підгородного стану Путивльського повіту, виконаний чорнилом на папері. Датований цей важливий для історії нашої Буринщини картографічний документ 1685 роком. Його створення пов'язане з «Судовою справою  за чолобиттям Зіновія Кузьмича  Панова на путивльських солдат Андрія та Василя Спиридоновичів Соколових про незаконне насильницьке заволодіння пасічним місцем за річкою Сеймом». Кресленик склеєний з двох аркушів і має формат 62х40 см. На ньому позначені деревня Клепало, Клепальське городище, Вирський шлях, курган біля цього шляху, річка Сейм, озеро Клепало з гирлом, яке впадає в Сейм, Клепальський та Пісківський яри, три невеличкі кургани у верхів'ях Пісківського яру, Дике поле, пасіка тощо. Позначені також землі Зіновія Панова та Леонтія Черепова, які на той час межували біля Клепал.
• 23 лютого 1693 р. по благословенній грамоті священику о. Федору був виданий антимінс для освячення церкви Миколи Чудотворця у селі Клепальське Городище (Материалы для истории церквей Курской, Харьковской, Орловской, Черниговской и Воронежской губ., городов и станиц Донской области: по приходным окладным книгам жилых дачных церквей патриаршего Казенного приказа, 7136[1628]-1746 гг., Типография Русского товарищества, с.67)
• За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1370 осіб (688 чоловіків та 682 жінки), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква, селітряний завод та станова квартира[2].
• Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клепальської волості, мешкало 1625 осіб, налічувалось 274 дворових господарства, існували православна церква та школа[3].
• У склепі при Казанській церкві були поховані поміщики Викентій Семенович та Варвара Миколаївна Студзінські і Олександр Гаврилович Гамалія (Река времен. Книга четвертая. Русский провинциальній некрополь. Москва, 1996, с.398).
• Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 19 людей[4].
• Наприкінці 1940-их років окупаційна комуністична влада зруйнувала храм Казанської ікони Божої Матері:

Церковну цеглу районний партійно-комсомольський актив використовував на спорудження власних будинків у м. Бурині, а також на брукування доріг. Місцеві селяни при руйнації церковних підвалів оскверняли склепи і поховання священиків, фундаторів храму та членів їх родин: металеві труни розбивали, а вцілілі рештки одягу та риз розтягували "на лоскутки". Було сплюндроване і саме місце, де стояла церква: ґрунт вивозився на підсипання автошляху "Харків-Глухів"...

[5]

• Свино-товарна ферма.
• «Клепали», приватна агрофірма.
• «Альфа», фермерське господарство.

• Гетьман Андрій Лаврентійович — радянський військовик, генерал армії. Герой Радянського Союзу.
• Єфименко Роман Федорович (1916—1996) — український графік.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

• Історія міст та сіл України (рос.)
• Погода в селі Клепали