Климкович Ксенофонт Григорович

Народився в Хотимирі Городенківського повіту (тепер Тлумацького району Івано-Франківської області), в сім'ї священика УГКЦ, який походив з кріпаків панів Ратиборських. Навчався у Станіславській гімназії, по тому перебував на урядовій службі.

Навчався до 1852 в Станіславській гімназії. Був дрібним чиновником у Станіславі (тепер Івано-Франківськ).

З 1862 жив у Львові. У 1863—1865 видавав журнал «Мета», книжкову серію «Руська читальня», співробітничав у журналі «Вечерниці» та інших західноукраїнських періодичних виданнях.

1862 року стає помічником редактора газети «Слово».

Його переклади з російської, польської, французької та чеської мов надруковано в семи книжках «Руської читальні», виданої у 1864—1865 роках.

1865 року видання «Мета» збанкрутувало. Климкович виїхав до Відня та у 1867 став заступником редактора і співредактором москвофільського журналу «Славянская заря».

1868 року він повертається до Львова та пориває з москвофілами. Протягом 1870—1872 років був редактором в часописі «Основа».

Багато зробив для популяризації Т. Шевченка в Галичині, публікував його твори, був ініціатором відзначення ювілеїв поета, 1864 вперше видав поему «Сон». Збирав рукописні матеріали для випуску двотомника «Поезії Тараса Шевченка» (Львів,1867).

В літературі дебютував як поет під впливом письменників «Руської трійці».

Перші публікації-вірші «Сон», «Молодцеві», «До вітчизни» — з'явилися 1855 у газеті «Зоря галицька». У віршах звертався до історико-патріотичної тематики, фольклористичних мотивів. («Святославова долина», «Пропалий престол», обидва-1862; «На вічну пам'ять Тарасові», 1863), обстоював єдність Галичини з Наддніпрянською Україною («Великі роковини», 1863), закликав збирати народну творчість.

Друкувався у «Зорі галицькій» (1855), «Вечорницях», «Зорі», «Основі», «Русалці», інших виданнях.

Був ініціатором відзначення ювілеїв Кобзаря.

Зібрані твори Климковича вперше вийшли в книзі «Твори Л. Глібова, К. Климковича, М. Шашкевича», Львів, 1911.

Помер 19 жовтня 1881 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 55.Нещодавно дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на місці похованні Ксенофонта Климковича .

[1]^{[перевірити]}

Кс. Кл.

Переклав з російської мови роман «Чайковський» (1864) та повісті «Можебилиця» і «Так іноді люди женяться» Є.Гребінки (обидві- 1863), комедію «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя, повість «Вогняний змій» Панька Куліша; з польської — драму «Верховинці» Ю. Коженьовського; з англійської — кілька поезій з циклу «Єврейські мелодії» Дж. Байрона; з французької — п'єсу «Грушенків зять» (1866 ішла в Руському народному театрі у Львові), деякі твори Гомера, Й. В. Гете. Німецькою мовою переклав ряд поезій Т. Шевченка (поеми «Гайдамаки» і «Гамалія», вірші «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Якби ви знали, паничі» та ін.,усі-1880-81), оповідання «Два сини» Марка Вовчка (1873).

1879 року задумав здійснити видання Шевченка на німецькій мові.

• Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 489.
• Цей день в історії^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Ксенофонт Григорович Климкович
• В. Гр. К. Ксенофонт Климкович (шкіц біографічний) . «Зоря», 1881 , № 23-24.