Клунний Петро Михайлович

Клу́нний Петро́ Миха́йлович (псевдо Зеньковский летописец (?); 11 (23) січня 1874(18740123), Зіньків, Полтавська губернія, Російська імперія — 1953, Гавлічкув-Брод, Чехословаччина) — педагог, поет, публіцист. За першим фахом — фельдшер.

Клунний Петро Михайлович
Народився 23 січня 1874(1874-01-23)
Зіньків
Помер 1953(1953)
Гавлічкув Брод

Біографія
Шмуцтитул брошури «Зеньковского летописца» (ймовірно Петра Клунного)

Народився в селянській сім'ї. Закінчив приходське та 2-класне училище в Зінькові. Після навчання в Полтавській земській фельдшерській школі деякий час працював за фахом — служив земським фельдшером у кількох місцях. У 1898—1901 роках навчався у Глухівському вчительському інституті. Після закінчення вузу викладав у Кременецькому та Гадяцькому училищах. В 1905 році переїжджає до Санкт-Петербурга, де отримує посаду вчителя міської школи. Після успішного складання іспиту на атестат зрілості (при 7-й гімназії) в 1907 році вступає до Санкт-Петербурзького університету. Проте через несприйняття північного клімату переводиться до Харківського університету, юридичний факультет якого закінчив у 1912 році. Пізніше працював у Зінькові. Петро Михайлович Клунний згадується серед учителів 2-го чоловічого чотирикласного міського училища в пам'ять 40-річчя звільнення селян у Петрограді[1]. Брав участь в Українській революції, член Української Центральної Ради 3-го складу. З 1919 року — в еміграції. Навчався на юридичному факультеті Українського вільного університету (1923—1925). В 1924 році захистив докторську дисертацію. Член Українського Правничого Товариства (з 1927 року — скарбник Ради Товариства)[2]. У 1927—1928 роках викладав російську мову в чеській гімназії у Празі. Помер у психіатричній лікарні.

Огляд творчості

Творчість Клунного доволі різнопланова. Петро Клунний написав ряд поетичних збірок. Відомий також як автор публіцистичних нарисів. Багато писав на педагогічні теми. Публікувався в багатьох періодичних виданнях, зокрема в «Полтавском голосе», «Волыни», «Фельдшере», «Биржевых ведомостях», «Утре», «Русской школе», «Журнале учащихся», «Трудах Первого всероссийского съезда учителей».

Діяч української еміграції Панас Феденко[3] скептично ставився до творчості Клунного, характеризуючи його як графомана та карикатурного персонажа[4]:

Коли він з'явився в Празі то прийшов до дипломатичної місії Української Народної Республіки і просив у секретаря Ольґерда Бочковського «мішок паперу і відро чорнила». Казав, що буде писати поему та історію України...

Близькі земляки, що знали Клунного з дому, оповідали, як він у 1917 році, коли впав царський режим, виступав з промовами на солдатських «мітінгах»: говорив їм про Сократа, Платона, Аристотеля та інших грецьких філософів і доводив слухачів до нудьги і злости:

«Брось, говори до діла, як землю ділити», кричали солдати і стягали нещасливого промовця з трибуни.
Від того часу я роками зустрічав Клунного в бібліотеці чеського університету та в Слов'янській бібліотеці. Мав він при собі мішок з рукописами і горщик з борщем. Він жив на селі під Прагою і приїздив до міста з власними харчами. Писав завзято віршами й прозою.

Брав активну участь у житті Українського Правничого Товариства. Судячи з опублікованого звіту, Клунний сім раз доповідав на засіданнях (у 1924 і 1927 роках)[2]. Теми доповідей були присвячені Вудро Вільсону, Лізі Націй, міжнародним відносинам, еволюції британського колоніалізму, правам бездержавних народів та ін.

Особистий фонд Клунного (19 коробок) зберігається у Літературному архіві Музею національної літератури в Празі. Серед рукописів — статті, літературні твори, документи про діяльність українських наукових товариств у Чехословаччині, друковані видання.

Оголошення про друк майбутнього видання Петра Клунного, яке поміщене в якості окремої вкладки до брошури Зеньковского летописца. Даний факт дає підстави припускати, що Петро Клунний і Зеньковский летописец — одна й та ж особа

Твори

Деякі публікації в періодиці видавалися також окремими відбитками.

Збірки
  • Клунный П. Публичные речи: (1896—1916 гг.). — Зіньков: тип. Г. Подземского, 1916.(рос.)
  • Систематический сборник ученических переложений и сочинений: Письменные работы по русскому языку учеников и учениц Кременецкого двухклассного городского училища за 1901—1902 учебный год. — Кременец: тип. Л. Д. Шумского, 1902. — XVI, 122 с.(рос.)
  • Сборник стихотворений учеников Гадячского четырёхклассного городского училища: Необязательные письменные ученические работы по русскому языку за 1902—1903 учебный год. — Ромен: Изд. составителя, 1903.(рос.)

Поетичні збірки Клунного
  • Клунный П. Вопросы жизни. — Ромен: тип. Б. Ш. Ционсона, 1903.(рос.)
  • Клунный П. Поэтическое вдохновенье. — Зеньков: тип. Г. Подземского, 1915.(рос.)

Нарис
  • Клунный П. Гадячские картинки: Очерк из гадячской жизни. — Гадяч: тип. М. М. Хазановича, 1910.(рос.)

Підручник
  • Клунный П. Курс начальной наглядной геометрии. Первые уроки учеников по геометрии (с задачами, чертежами и планами). — СПб, 1906.(рос.)

Брошури
  • Клунный П. Руководство к самостоятельному уложению мыслей(рос.)
  • Клунный П. Конспект устного грамматического разбора простого и сложного предложения(рос.)
  • Клунный П. Школьные журналы моих учеников: Опыт ученических журналов в четырёхклассном городском училище. — СПб, 1909. — 16с.(рос.)
  • Клунный П. К вопросу о преобразовании учительских институтов: По анкетным 1909 г. данным слушателей учительских институтов. — СПб, 1909.(рос.)
  • Зеньковский летописец. Общественная самодеятельность при учреждении Зеньковской мужской гимназии (1904—1914 гг.). — Зеньков: тип. Г. Подземского, 1915. — 40 с.(рос.)
  • Клунный П. Город Зеньков и его уезд во время великой европейской войны (общественная помощь жертвам войны)[5].
  • Клунний П. Життєпис і наукова діяльність заслуженого професора О. Ейхельмана. — Прага, 1926. — 59 с.

Статті
  • Клунный П. Окончившие учительские институты стучатся в закрытую дверь университета // Русская школа. — 1907. — № 3. — С. 107—122.(рос.)
  • Клунный П. Право окончивших курс учительских институтов на высшее образование // Русская школа. — 1908. — № 3. — С. 116—139; № 4. — С. 131—142.(рос.)
  • Клунный П. Докладная записка общему собранию С.-Петербургского педагогического общества [Додаток до журналу «Справочный листок С.-Петербургского педагогического общества взаимной помощи». — 1908. — № 32].(рос.)
  • Клунный П. О школьных журналах и газетах в России. [1908](рос.)
  • Клунный П. В ожидании I Всероссийского съезда учителей городских по положению 1872 г. училищ // Русская школа. — 1909. — № 3. — С. 94-101.(рос.)
  • Клунный П. О необходимости издания журнала учителей высших и низших школ // Труды Всероссийского съезда учителей городских по положению 1872 г. училищ. СПб., 1910.(рос.)
  • Наукова діяльність О. Ейхельмана // Суспільство. — Прага, 1926. — Ч.III-IV. — С.174–177.

Інші друковані видання (Прага)
  • Систематичний каталог творів доктора Петра Клунного
  • Український Вільний університет у Празі в світлі критики

Рукописи (Прага)
  • Les sources du droit international positif [стаття](фр.)
  • Le droit coutumier dans Le droit international [стаття](фр.)
  • Украинская идеология в работах Т. Шевченко [стаття](рос.)
  • Петрусь [оповідання]
  • Доктор Днтровський [комедія]
  • Трагедія доцента [п'єса]

Примітки
  1. Этюд о Александре Ивановиче Варнеке // Векслер А., Крашенинникова Т. Суворовский проспект. Таврическая и Тверская улицы. — М.: Центрполиграф, 2016.
  2. Українське Правниче Товариство в Ч.С.Р. (17 березня 1923 - 17 березня 1928). Прага: Друк Державної друкарні в Празі. 1928. с. 5, 7, 11, 22, 24–25.
  3. Автор помилково назвав Миргород місцем народження Клунного.
  4. Феденко П. Веселе й сумне (Графоманія і графомани) // Нові дні. — 1975. — Листопад. — С. 5.
  5. Невідомо, чи була опублікована дана робота, проте у попередній збірці за підписом «Зеньковский летописец» було поміщене оголошення з проханням до зіньківчан висилати Клунному матеріали з зазначеної теми.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.