Клімент Шапкарев
Клімент Шапкарев (болг. Климент Кузманов Шапкарев; 30 січня 1875, Охрид — 12 вересня 1949, Бітола) — болгарський революціонер, педагог, член Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації.
| Клімент Шапкарев | |
|---|---|
| болг. Климент Кузманов Шапкарев | |
 | |
| Народився |
30 січня 1875 Охрид, Македонія |
| Помер |
12 вересня 1949 (74 роки) Бітола, СФРЮ |
| Національність | болгари |
| Діяльність | революціонер, педагог, член Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації |
| Alma mater | Софійський університет |
| Знання мов | болгарська |
| Учасник | Перша Балканська війна і Друга Балканська війна |
| Батько | Кузман Шапкарев |
Біографія
Народився 30 січня 1875 року в Охриді. Син відомого болгарського етнографа і фольклориста Кузмана Шапкарева. У 1893 закінчив восьмий клас Солунської болгарської чоловічої гімназії. Після закінчення середньої школи в 1892 році вивчав біологію та хімію в Софійському університеті. У 1897 році був делегатом Самоковського Товариства четвертого Македонського конгресу. У 1898 працював вчителем в Самокові. У 1904–1905 роках — вчитель в Одринскій болгарській чоловічій гімназії.
Публікувався в газеті правого крила ВМОРО «Илинден».
Перед початком Балканської війни він переїхав з Едірне до Болгарії і вступив добровольцем в 52-й піхотний полк болгарської армії, яка боролася в Едірне. Був нагороджений Орденом «За хоробрість». Під час Першої світової війни він перебував у Велесі як член Комісії перепису населення. Після закінчення війни 20 років викладав у сільськогосподарському училищі в Садово.
Навесні 1941 року оселився в Бітолі, де також викладав у сільськогосподарському училищі. Помер 12 вересня 1949 року.
Є автором брошури «Спогади і думки про Гоце Делчев».
Після Балканських воєн одружився з Амалією Прімджановою. Його сини — болгарський економіст і президент македонського Науково-дослідницького інституту — Пітер Шапкарев і історик Іван Шапкарев.
Джерела
- Климент Шапкарев, «Спомени и мисли за Гоце Делчев», Пловдив, 1934 г. в «Библиотека Струмски»
- Пърличев, Кирил, «Кюстендилският конгрес на ВМРО 1908 г.», «ВЕДА-МЖ», София, 2001 г., стр. 169.
- Кандиларовъ, Георги Ст. Българскитѣ гимназии и основни училища въ Солунъ (по случай на 50-годишнината на солунскитѣ български гимназии). София, Македонски Наученъ Институтъ, печатница П. Глушковъ, 1930. с. 92.
- Билярски, Цочо. Княжество България и македонският въпрос, т.1. Върховен македоно-одрински комитет 1895—1905 (Протоколи от конгресите), Българска историческа библиотека, 5, Иврай, София, 2002, стр. 106.
- Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр. 6.
- Одрински глас, брой 2, 20 януари 1908, стр. 3.
- Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 190.
- Енциклопедия «България», том 7, София, Издателство на БАН, 1996, стр. 495.