Пйотр Кміта Собенський
Кміта (Собенський) Петро граф на Вісничу (1477 — 3 жовтня 1553, Краків) — маршалок надвірний коронний (1518—1529), маршалок великий коронний (з 1529), староста генеральний Краківський (з 1533), староста Перемишлянський (з 1511), Списький (з 1522), Кольський (з 1524), воєвода Краківський (з 1536), каштелян Вонийцький (151527—1532), Сандомирський (з 1532), власник маєтностей у Перемишльському та Сяноцькому повітах на «Русі». Молодший син Станіслава, воєводи руського.
| Пйотр Кміта Собенський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1477 |
| Помер |
31 жовтня 1553 Краків, Королівство Польське |
| Поховання | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Країна |
 Корона Королівства Польського |
| Діяльність | державний діяч |
| Учасник | Битва під Лопушним 1512 і Битва під Оршею |
| Посада | маршалок надвірний коронний, великий маршалок коронний, краківський воєвода, Q64760306?, Q64786742?, castellan of Wojniczd, Q66190044?, Q66200820? і Q66200892? |
| Рід | Кміти гербу Шренява |
| Батько | Станіслав Кміта |
| У шлюбі з | Barbara Kmitad |
Біографія
Молодість Кміта, провів при дворі германського імператора Максиміліана I Габсбурга, утім прихильником Габсбургів не став. З поверненням додому брав участь у війнах з:
- татарами (1509, 1512);
- московитами (1514);
- хрестоносцями (1520);
- турками (1524).
Також робив кар'єру при дворі короля Польського і великого князя Літовського Сигізмунда І Старого. Від 1512 — староста Перемишльський. Був прихильником королеви Бони Сфорци Арагонської, стояв за активне втручання Польщі в угорські та чеські справи, нехтуючи конфронтацією з Габсбургами. Близький до табору екзекуціоністів (див. Екзекуційний рух), виявляв стійку нехіть до абсолютизму. Велику увагу приділяв реформі оборони південно-східних кордонів держави, був проти конфронтації з Османською імперією. Перебував у перманентному конфлікті зі своїм родичем — гетьманом Яном Тарновським. По 1538, як останній у роду, Кміт зосередив у своїх руках усі маєтності і жив у Перемишлі, а згодом — у Вишницькому замкові, з князівським розмахом.
Кміта мав широке коло культурних зацікавлень. При його дворі знаходили притулок багато гуманістів: Станіслав Оріховський, Марцін Бельський, Я.Прилуцький, М.Кровицький, Ю.Тестандер (Зіммерман), Ш.Маріціуш, К.Яницький, В.Дембінський. Спілкувався Кміт і з численними вченими з-за кордону. Замовив для власного вжитку переписати хроніку Я.Длугоша. Політична і культурна діяльність Кміти мала значне відлуння в «руських» землях Корони Польської, особливо в Перемишлі.
Джерела та література
- Вирський Д. С. Кміта (Собенський) Петро // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.