Князе-Григорівка

Князе-Григорівка — село в Україні, у Великолепетиській селищній громаді Каховського району Херсонської області.

село Князе-Григорівка
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці.
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці.
Країна  Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Каховський район
Громада Великолепетиська селищна громада
Рада Великолепетиська селищна рада
Код КАТОТТГ UA65060030040053689
Облікова картка Князе-Григорівка 
Основні дані
Засноване 1784
Населення 1583
Площа 4,21 км²
Густота населення 376,01 осіб/км²
Поштовий індекс 74530[1]
Телефонний код +380 5543
Географічні дані
Географічні координати 47°06′55″ пн. ш. 33°51′18″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 42 м
Водойми річки: Дніпро, Каїрка
Відстань до
обласного центру		 150 км
Відстань до
районного центру		 9 км
Місцева влада
Карта
Князе-Григорівка
Князе-Григорівка
Мапа

 Князе-Григорівка у Вікісховищі

Населення становить 1583 осіб, кількість дворових господарств — 697 (станом липень 2011 р.).

Географія

На південна-західній околиці села річка Каїрка впадає у річку Дніпро (Каховське водосховище).

Історія

Російська імперія

Село засноване в 1784 році на землях, виділених царським урядом племіннику князя Г. А. Потьомкіна графу А. Н. Самойлову. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 9 км від районного центру. За 3 км від села проходить автодорога Кам'янка-Дніпровська-Каховка-Херсон.

Село довгий час називали Диким полем, тому що територія не була заселеною, а тільки страждала від нападів татарської орди. Село має ще й інші назви — Панські Каїри, Північні Каїри (від слова «кайри» татарського походження, що в перекладі означає «яр», «балка», тому що місцевість в селі порізана балками й ярами).

1797 — власність генерала Рахманова.

В 1822 р. налічувалося 1080 кріпосних жителів, перевезених з Калузької, Харківської, Полтавської та Чернігівської губернії.

Село починало розростатися з Кемегерівки. В селі було 2 кузні. На Болгарській балці знаходився маєток (село було кріпосне). Орендарями тутешніх земель були Райнови та Добрєви, болгари за походженням.

На початку 1861 р. село перейшло у володіння М. Апраксіної, онучці Рахманова, яка жила в Петербурзі та Парижі.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Князь-Григорівської волості, мешкало 1146 осіб, налічувалось 200 дворів, існували православна церква та 6 лавок[2].

20 століття

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

1 січня 1921 року в селі налічувалося 500 дворів, проживало 3293 людини. Наприкінці 20-30 років почали створювати колгоспи. В селі було 5 колгоспів: ім. Фрунзе, ім. Котовського, ім. Паризької комуни, ім. Леніна та колгосп «Прапор». 1923 року відкрито школу лікнепу, щоб ліквідувати неписьменність серед дорослих. З'явилася електрика, працювала бібліотека.

В 1932—1933 селяни пережили радянський геноцид українців.

16 вересня 1941 р. с. Князе-Григорівку захопили німецькі війська.

На примусові роботи до Німеччини гітлерівці погнали 119 чоловік.

5 лютого 1944 року Князе-Григорівку захопила Червона Армія.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2043 особи, з яких 954 чоловіки та 1089 жінок[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1944 особи[4].

Мати-героїня:

1.Протасєвич Надія

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

МоваВідсоток
українська 95,27 %
російська 3,29 %
вірменська 1,34 %
білоруська 0,10 %

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Великолепетиський район
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.