Кобилочка охотська

Коби́лочка охо́тська[2] (Helopsaltes ochotensis) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae)[3]. Мешкає в Азії[4].

?
Кобилочка охотська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Кобилочкові (Locustellidae)
Рід: Helopsaltes
Вид: Кобилочка охотська
Helopsaltes ochotensis
Middendorff, 1853

Ареал поширення виду     Гніздування      Зимування
Синоніми
Locustella ochotensis
Посилання
Вікісховище: Helopsaltes ochotensis
Віківиди: Helopsaltes ochotensis
ITIS: 179849
МСОП: 22714669
NCBI: 187437

Опис

Довжина птаха становить 13—15,5 см, розмах крил 24—25 см, вага 16—24 г. Самички дещо менші за самців. Верхня частина тіла оливково-коричнева, тім'я й обличчя сірувато-коричневі, боки світло-коричневі, нижня частина тіла біла. Над очима світло-кремові «брови», через очі проходить темна смуга. Надхвістя жовтувато-коричневе або рудувато-коричневе[5].

Поширення і екологія

Охотські кобилочки гніздяться в Росії (на узбережжі Охотського Моря, на Камчатці, Сахаліні та на Курильських островах[6][7]) та на японському острові Хоккайдо. Зимують на Філіппінах, на Калімантані та Сулавесі. Бродячих особин спостерігали на Алеутських островах та на Алясці. Охотські кобилочки живуть на болотах і заплавних луках, у чагарникових прибережних заростях.

Поведінка

Охотські кобилочки живляться комахами та іншими безхребетними. В Японії сезон гніздування триває в червні-липні, в кладці 4—6 яєць. Насиджує лише самичка, інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Helopsaltes ochotensis.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2021.
  4. A Field Guide to the Birds of Korea. 2005. ISBN 89-951415-3-0.
  5. Brian J. Small. Identification of Middendorff's Grasshopper Warbler. surfbirds.com (англ.). Процитовано 25 лютого 2021.
  6. Нечаев В. А. Птицы острова Сахалин. — Владивосток : ДВО АН СССР, 1991. — 748 с.
  7. Нечаев В. А. Птицы Южных Курильских островов. — Л. : Наука, 1969. — 246 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.