Ковалевський Іван Іванович
Ковале́вський Іва́н Іва́нович (* 1882, Монастирище, Липовецький повіт, Київщина — † 1955, Інгольштадт, Німеччина) — український драматичний актор і співак (тенор). Відомий за виступами в Театрі Миколи Садовського (1906–1920), де також був заступником директора трупи.
Ковалевський Іван Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
1882 Монастирище, Липовецький повіт, Київщина[1] | |||
Помер |
1955 Інгольштадт, Німеччина | |||
Діяльність | драматичний актор, співак (тенор) і адміністратор театру Миколи Садовського | |||
Провідні ролі | Терешко («Суєта» І. Карпенка-Карого) | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Народився Іван Ковалевський у 1882 році на Київщині. Професійну діяльність розпочав управляючим трупи М. Кропивницького.[2]
В молодості брав участь у Ніжинському аматорському драмгуртку, яким керувала Марія Заньковецька. На одну з вистав гуртка завітав сам Микола Садовський, який і запросив талановитого актора серед інших ніжинців (Ю. Милович, Г. Ніжинська (Москвичова), Є. Хуторна, М. Федорець) до свого театру[3][4], який спочатку відкрився в Полтаві[5], а невдовзі переїхав до Києва, де став стаціонарним.
В театрі Садовського Іван Ковалевський став не лише актором, але також його адміністратором, заступником директора трупи, відповідав за фінансовий стан театру.
Іван Іванович, — за словами Василька В. С., — один з найталановитіших учнів Миколи Садовського, який працював у його театрі з 15 вересня 1906 року. «Його амплуа — комічні ролі. Середнього зросту, увесь кругленький, приємна усмішка. Мав дзвінкий тенор. Ковалевському властивий був глибокий комедійний темперамент, органічне почуття гумору, щирість, безпосередність.»[6]
У січні 1919 театр виїхав з Києва спочатку до Вінниці, потім до Кам'янця-Подільського. Коли Садовський захворів на тиф, І. Ковалевський з О. Корольчуком взяли керування трупою на себе.[7]
У 1920 році театр остаточно розпався. Іван Іванович продовжив роботу в Києві — у Державному народному театрі, Державному українському театрі ім. Т. Шевченка (1922–1925).
Згодом працював в Одеському театрі імені Жовтневої революції[8] (1925–1929), де грав зокрема у «Феї гіркого мигдалю» І. Кочерги,[9] і Житомирському обласному театрі (1933–1943).
З 1945 — в еміграції. Помер у місті Інгольштадт (Німеччина) в 1955 році.[10]
Ролі
- Терешко («Суєта» І. Карпенка-Карого)
- Шпак («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка)
- Писар («Понад Дніпром» І. Карпенка-Карого)
- Стьопа («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого)
- Німець Курц («Хазяїн» І. Карпенка-Карого)
- Бобчинський («Ревізор» М. Гоголя)
- Шпонька («Як ковбаса та чарка, то й минеться сварка» М.Старицького)
- Лавушник («Дві сім'ї» М. Кропивницького)
- Писар Омелян Григорович («Бурлака» І. Карпенка-Карого)
- Білогубов («Тепленьке місце» О. Островського)
- Сганарель («Кам'яний господар» Л. Українки)
Примітки
- Ізборник (Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 1054-1066.)
- А. В. Кудрицький. Митці України. Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. — с. 301
- Із спогадів артистки М. Малиш-Федорець. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 22 лютого 2015.
- Українським шляхом з Ніжина до Мельбурна: до 125-річчя від дня народження Марії Малиш-Федорець
- М. Садовський. Мої театральні згадки
- Василько В. Микола Садовський та його театр. К.: 1962. — с. 191
- Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва. Київ, НМАУ, 1997. — с. 279
- Дузь Іван Михайлович. Театр імені Жовтневої революції. Київ: Мистецтво, 1975. — с. 3, 5, 41
- До 130-річчя від дня народження драматурга Івана Кочерги (1881–1952)
- Українці у світі