Коваль Максим Анатолійович

Макси́м Анато́лійович Кова́ль (нар. 9 грудня 1992, Запоріжжя, Україна) — український футболіст, воротар саудівського клубу «Аль-Фатех». Грав за збірну України.

Максим Коваль
Максим Коваль
Особисті дані
Повне ім'я Максим Анатолійович Коваль
Народження 9 грудня 1992(1992-12-09) (29 років)
  Запоріжжя, Україна
Зріст 189 см
Вага 86 кг
Громадянство  Україна
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб «Аль-Фатех»
Номер 35
Юнацькі клуби
2004–2008 «Металург» (З)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2008–2010 «Металург» (З) 22 (−26)
2009–2010   «Металург-2» (З) 18 (−33)
2010–2019 «Динамо» 63 (−47)
2014–2015   «Говерла» 20 (−32)
2015–2016   «Оденсе» 10 (−19)
2018   «Депортіво» 2 (−3)
2018–2019   «Аль-Фатех» 29 (−41)
2019– «Аль-Фатех» 35 (−64)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІгри (голи)
2008–2009 Україна (U-17) 8 (−9)
2009–2012 Україна (U-19) 1 (0)
2012–2014 Україна (U-21) 12 (−17)
2012–2017 Україна 2 (−2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 лютого 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 листопада 2021.

Клубна кар'єра

У дитинстві займався гімнастикою і плаванням, але незабаром почав грати у футбол. Виступав як нападник, але перший тренер гравця Віктор Трегубов поставив Максима у ворота. З 2004 по 2008 роки виступав у ДЮФЛ за запорізький «Металург». Влітку 2008 року був переведений у «Металург-2».

«Металург»

1 листопада 2009 року дебютував за основу «Металурга» в Прем'єр-лізі у матчі проти ужгородського «Закарпаття» (3:0)[1], Коваль показав дуже впевнену гру[2]. 29 листопада цього ж року зіграв «на нуль» проти «Динамо» (Київ), відбивши удар після пенальті Артема Мілевського.

«Динамо»

Інформація про те, що воротарем цікавиться київське «Динамо», почала з'являтися ще наприкінці 2009 року. 25 липня 2010 року на прес-конференції після виїзної гри проти «Карпат» (поразка 0:1) головний тренер «Металурга» підтвердив, що це був останній матч Максима Коваля в складі запоріжців[3]. Вартість переходу до «Динамо» оцінюють у 4 млн доларів[4].

26 липня 2010 року київське «Динамо» офіційно підтвердило інформацію про укладання контракту з гравцем[5].

У сезоні 2012-13 став основним воротарем «Динамо». Перші 8 турів чемпіонату незмінно стояв у рамці воріт. Проявив себе у матчах 3 кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти «Феєнорда». Матч у Києві завершився перемогою «Динамо» 2-1. В матчі-відповіді Коваль зробив ряд сейвів, і вже на останніх хвилинах «Динамо» вирвало перемогу 0-1 і пройшло далі. В матчах плей-оф проти менхенгладбахської Борусії також якісно відстояв на воротах. З загальним рахунком двох матчів 4-3 на користь «Динамо», воно пройшло в груповий раунд. Незважаючи на хорошу гру, у збірній тренери надавали превагу Андрію П'ятову. Після закінчення сезону Коваля було визнано найкращим молодим гравцем чемпіонату України за версіями УЄФА та World Soccer. А також найкращим воротарем чемпіонату України.

«Говерла»

3 березня 2015-го року Коваль перейшов до ужгородської "Говерли"[6].

«Оденсе»

31 серпня 2015 стало відомо, що Максим Коваль уклав угоду з данською командою «Оденсе»[7].

«Депортіво»

20 січня 2018 року на правах оренди перейшов до іспанського «Депортіво».[8]

Кар'єра в збірній

За юнацьку збірну України до 17 років дебютував 10 вересня 2008 року в матчі проти Румунії (4:0). Всього за збірну до 17 років провів 8 матчів.

У юнацькій збірній до 19 років дебютував 4 липня 2009 року в матчі проти Росії (0:0). Коваль поступається місцем в основі Ігорю Левченко.

1 червня 2012 року зіграв свій перший матч за головну збірну — в перерві Максим замінив Олександра Горяїнова в товариському матчі зі збірною Австрії.

Максим став одним з трьох воротарів (разом з Андрієм П'ятовим та Олександром Горяїновим), котрі були заявлені на Євро-2012.

Особисте життя

Батько Анатолій Вікторович займався футболом у школі запорізького «Металурга»[9]. Родичі його матері займалися легкою атлетикою професійно.

Улюблена футбольна команда Максима Коваля англійський «Челсі», найкращими воротарями Коваль вважає Ікера Касільяса та Ігоря Акінфєєва[10].

8 січня 2015 р. Максим одружився з Каріною Левінською[11].

Статистика виступів

Клубна статистика

Сезон Команда Чемпіонат Кубок країни Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ліга Ігор Проп. Чистих Ігор Проп. Чистих
2009-10 «Металург» З.Прем'єр-ліга19236КУ00019236
2010-11 «Металург» З.Прем'єр-ліга330КУ000330
Усього за "Металург"З.2226600022266
2010-11 «Динамо» К.Прем'єр-ліга1276КУ120ЛЧ/ЛЄ561330
2011-12 «Динамо» К.Прем'єр-ліга817КУ120ЛЄ1301067
2012-13 «Динамо» К.Прем'єр-ліга231513КУ000ЛЧ/ЛЄ10132322815
2013-14 «Динамо» К.Прем'єр-ліга131713КУ221ЛЄ470211
Усього за «Динамо» 56 40 29 4 6 1 20 29 3 80 75 33
2014-15 «Говерла» Прем'єр-ліга 20 32 5 КУ 3 4 0 14 16 4

За збірну

Досягнення

Індивідуальні

Примітки

  1. «Металург» (Запоріжжя) — «Закарпаття» (Ужгород) — Чемпионат.ру[недоступне посилання з жовтня 2019] (рос.)
  2. Запоріжці громлять закарпатців (рос.)
  3. «Карпати» — «Металург» (З) 1:0. Злий геній Максима Коваля (ua-football.com, 25.07.2010)
  4. Максим Коваль — офіційно гравець київського «Динамо»
  5. Максим Коваль — вратарь «Динамо»! (рос.)
  6. Лукман Аруна і Максим Коваль перейшли на Говерлу
  7. Офіційно. Молода надія «Динамо» перебрався в Європу
  8. UA-Футбол. Максим Коваль перейшов до Депортіво (укр.). Процитовано 21 січня 2018.
  9. Коваль: «Дебютував без тремтіння колін» (рос.)
  10. Коваль: «Після фінального свистка я був найщасливішим на полі» (рос.)
  11. Голкіпер київського «Динамо» й «Говерли» Максим Коваль обрав для свого весілля Львів
  12. Обзор сезона: Украина
  13. Коваль — найкращий молодий гравець УПЛ за версією World Soccer
  14. Мхітарян — найкращий гравець Прем'єр-ліги, Луческу — найкращий тренер

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.