Коваль Михайло Володимирович

У 1979 році закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище.

У 1979—1983 роках проходив військову службу у окремому гвардійському інженерно-саперному батальйоні гвардійської повітрянодесантної дивізії — командир взводу, командир роти.

У 1983—1984 роках працював начальником навчального центру.

У 1984—1987 роках — служба у гвардійському парашутно-десантному полку гвардійської повітрянодесантної дивізії — заступник командира батальйону, командир батальйону.

У 1990 році закінчив навчання в Військовій академії ім. Фрунзе.

У 1990—1995 роках — заступник начальника, згодом начальник навчального центру підготовки молодших спеціалістів повітрянодесантної бригади.

У 1997 році — закінчив навчання в Академії Збройних Сил України.

У 1997–1999 роках — начальник штабу та командир 30-ї танкової дивізії 8-го армійського корпусу Північного оперативного командування.

З 20 серпня 1999 року — генерал-майор[2].

У 1999—2001 роках — проходив військову службу на посаді начальника штабу — першого заступника командувача армійського корпусу Західного оперативного командування.

У 2001—2002 роках — начальник штабу — перший заступник начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України.

У 2002—2003 роках — перший заступник Голови Держкомітету у справах охорони державного кордону України — Командувача Прикордонних військ України. Генерал-лейтенант.

Починаючи з 2003 року — працював першим заступником Голови Державної прикордонної служби України — директором Департаменту по роботі з особовим складом.

З 21 серпня 2007 року — генерал-полковник[3].

5 березня 2014 року, під час вторгнення на суверенну територію України «невідомих формувань в російській уніформі» був викрадений біля військової частини під Ялтою — за свідченнями очевидця: «російські байкери зупинили авто, порізали шини та забрали прикордонника». В ході оперативного розслідування того ж дня вдалося встановити його місце перебування, після успішних переговорів звільнений.

25 березня 2014 року, був призначений Верховною Радою України виконувачем обов'язків міністра оборони України[4].

Особовий склад Луганського прикордонного загону висловив обурення заявою в.о. міністра оборони Михайла Коваля про штурм прикордонників озброєними терористами[5].

3 липня 2014 року був звільнений з посади в.о. Міністра оборони України[6].

Член РНБО з 2 квітня[7] до 5 липня[8] 2014 року.

З 3 липня 2014 року — заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України[9].

17 лютого 2015 року — перший заступник Секретаря РНБО.

Був призначений Головою міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[10].

27 липня 2021 року, Президент України Володимир Зеленський звільнив Михайла Коваля з посади першого заступника Секретаря РНБО[11].

• Орден «За заслуги» I ст. (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[12].
• Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди 20-ї річниці незалежності України[13].
• Орден «За заслуги» III ст. (20 грудня 2003) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності і безпеки України, мужність і високий професіоналізм, проявлені при виконанні службових обов'язків[14].
• Медаль «За військову службу Україні» (23 листопада 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці[15].
• Медаль «Захиснику Вітчизни»[16].
• Орден Червоної Зірки[16].
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст.[16] (1991).
• Медаль «За бойові заслуги»[16].
• нагороджений відзнаками Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (2001), «Ветеран військової служби», медалями «10 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» II ст.
• Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)[17].
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2.12.2016) — За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[18].

• Невідомі викрали генерал-полковника в Криму
• Керівництво Державної прикордонної служби України