Ковила азовська

Ковила́ азо́вська (Stipa maeotica)[1] — дуже рідкісна багаторічна рослина родини тонконогових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Недостатньо відомий». Кормова і протиерозійна культура.

Ковила азовська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила азовська (S. maeotica)
Біноміальна назва
Stipa maeotica
Klokov et Ossycznjuk, 1976

Опис

Трав'яниста рослина заввишки 40-55 см, щільнодернинний злак. Стебла численні, голі, під волоттю короткощетинистоволосисті. Листки 0,3-0,6 мм завширшки, щетиноподібні, згорнуті, з обох боків коротковолосисті. Суцвіття волоть, що складається з 5-7 одноквіткових колосків. Нижня квіткова луска 17-19 мм завдовжки. Крайові смужки волосків на сім'янці не доходять до основи остюка. Остюк 30-42 см завдовжки, двічі колінчастозігнутий, у нижній штопороподібно закрученій частині жовтуватий, гладенький. Перо 7-11 мм завширшки.

Екологія та поширення

Рослина світлолюбна, морозо- і посухостійка. Зростає у справжніх і кам'янистих степах, утворюючи угруповання з кострицею. Оскільки популяції цього виду нечисельні, ковила азовська не домінує у трав'яному покрові, а трапляється лише як домішка до більш поширених видів цього роду.

Квітне у травні-червні, плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Ендемік Північного Причорномор'я. В Україні поширений переважно в Північному Приазов'ї на території Луганської і Донецької областей. Ще один осередок виявлений у Херсонській області.

Значення і статус виду

Вид в цілому мало досліджений. На його чисельність негативно впливають порушення природного середовища і надмірне випасання худоби. Ковила азовська охороняється в заповіднику «Асканія-Нова», філії «Хомутовський степ» Українського степового природного заповідника, філії «Провальский степ» Луганського природного заповідника, Зуївському регіональному ландшафтному парку.[2] Вирощується в Донецькому ботанічному саду.

Як ендемічний і малодосліджений вид має велике наукове значення. Враховуючи низьку чисельність цієї ковили, в сільському господарстві вона не відіграє помітної ролі, хоча добре поїдається худобою і запобігає розмиванню ґрунту. Перспективна для поширення як декоративна рослина.

Синоніми

Монотиповий вид, в межах якого не описано жодних підвидів. В європейських наукових колах цей таксон розглядається як синонім ковили Залеського Stipa zalesskii subsp. maeotica (Klokov & Ossyczn.) F. M. Vázquez & M. Gut.[3]

Джерела

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Фитосозологическая оценка регионального ландшафтного парка «Зуевский» (Донецкая обл.) / В. М. Остапко, А. К. Поляков // Промышленная ботаника. — 2003. — Вип. 3. — С. 44-51.(рос.)
  3. Pan-European Species directories Infrastructure.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.