Ковила пірчаста

Ковила́ пірча́ста (Stipa pennata)[1] багаторічна рослина родини тонконогових. Вид занесений до Червоних книг України та Польщі.[2] Декоративна та кормова культура.

Ковила пірчаста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила пірчаста (S. pennata)
Біноміальна назва
Stipa pennata
L., 1753

Назва

Українську і латинську видові назви, які є синонімами, ця рослина отримала через особливу форму остюка, схожу на тоненький стрижень, вкритий пухнастими волосками. Окрім пухнастого вигляду ковилу називають пірчастою ще й через спосіб розповсюдження плодів: вони переносяться вітром так же легко, як і летюче пір'я птаха. На вигляд остюків вказують і деякі народні назви: наприклад, французи називають цю рослину «Волосся янголів».

Опис

Остюки ковили пірчастої великим планом

Трав'яниста рослина 40-70 см заввишки, гемікриптофіт. Коренева система мичкувата. Листки голі, в сухому стані згорнуті, 0,8-1 мм в діаметрі, у розгорнутому вигляді 0,9-2,3 мм завширшки. Молоді листки мають на кінчику китичку волосків, яка легко відпадає. Язички у листків генеративних пагонів 2-3 мм завдовжки, а у вегетативних — 1-2 мм.

Суцвіття — вузька, стиснута волоть 10-20 см завдовжки. Нижня квіткова луска 19-21 см завдовжки, дві крайові смужки волосків не доходять до основи остюка. Остюк білопірчастий, двічі колінчастозігнутий, 25-43 см завдовжки. Плід — веретеноподібна зернівка завдовжки 12-15 мм. Після достигання плодів остюк набуває трохи звивистої форми.

Екологія

Типовий екотоп ковили пірчастої (Франція)

Вид світлолюбний і посухостійкий, але в порівнянні з іншими видами ковили краще переносить помірне зволоження. Ця особливість дозволяє ковилі пірчастій зростати у лучних степах лісостепової зони, що в цілому нехарактерно для представників роду. Показово, що у південних районах популяції ростуть переважно на північних схилах. Едифікаторного значення набирає на плакорних ділянках з потужними малогумусними чорноземами, рідше — на кам'янистих схилах з виходами на поверхню карбонатних порід.

Розмножується насінням. Квітне у травні-червні. Запилення відбувається за допомогою вітру. Плодоносить у червні. Зернівка заглиблюється в ґрунт під дією дощової вологи і обертальних рухів пірчастого остюка.

Поширення

Ареал ковили пірчастої надзвичайно широкий і охоплює лісостепові й степові зони Євразії і (частково) Африки. На заході його межа проходить через Францію і Балкани, на півдні — через Північну Африку, Закавказзя, Середню Азію, Монголію, на півночі — через Швецію і південь Сибіру, на сході — через Забайкалля і Китай.

В Україні трапляється майже по всій території за виключенням Закарпаття і деяких районів Полісся. Особливо численні популяції на Лівобережжі, на заході ковила пірчаста найчастіше трапляється на Волино-Подільській височині.

Значення і статус виду

В цілому ковила пірчаста є одним з найвідоміших і найпоширеніших представників роду. Українські популяції невеликі за розміром, але у цілинних степах ковила нерідко домінує, утворюючи суцільний покрив. Загрозами для виду є розорювання степів та нераціональне природокористування — надмірне випасання, забудова, забруднення степів, часті пали. Рослина охороняється в наступних заповідниках і національних парках: Українському степовому, Луганському, «Медобори», «Подільські Товтри», «Святі Гори». За межами України вид знаходиться під охороною у Німеччині та Польщі.

Ковила пірчаста є добрим кормом для коней і овець. Цей вид часто використовують в ландшафтному дизайні, квіти збирають для аранжування сухих букетів. В Україні цю рослину можна побачити в колекції Донецького ботанічному сада.

Синоніми

  • Stipa pennata var. anomala (P.A.Smirn.) Tzvelev
  • Stipa pennata var. appendiculata Celak.
  • Stipa pennata var. appendiculata Čelak.
  • Stipa pennata var. araxensis (Grossh.) Freitag
  • Stipa pennata f. asperior Podp.
  • Stipa pennata subsp. austriaca (Beck) Martinovský & Skalický
  • Stipa pennata var. austriaca Beck
  • Stipa pennata var. breviglumis Maire
  • Stipa pennata var. dasyphylla Lindem.
  • Stipa pennata subsp. dasyvaginata (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
  • Stipa pennata subsp. dvorakii Martinovský & Moraldo
  • Stipa pennata subsp. eriocaulis (Borbás) Martinovský & Skalický
  • Stipa pennata var. gallica Steven
  • Stipa pennata f. gallica (Steven) Brand
  • Stipa pennata f. glaucescens Novak
  • Stipa pennata var. grafiana (Steven) Linden
  • Stipa pennata subsp. grafiana (Steven) Kneuck.
  • Stipa pennata subsp. iberica (Martinovský) O.Bolòs, Masalles & Vigo
  • Stipa pennata var. iberica (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
  • Stipa pennata subsp. joannis (Celak.) K.Richt.
  • Stipa pennata subsp. joannis (Čelak.) Pacz.
  • Stipa pennata var. joannis (Čelak.) Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata subsp. kiemii Martinovský
  • Stipa pennata subsp. kirghisorum (P.A.Smirn.) Freitag
  • Stipa pennata f. krauseana Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata var. krausiana Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata subsp. lejophylla (P.A.Smirn.) Tzvelev
  • Stipa pennata var. lessingiana (Trin. & Rupr.) Richt.
  • Stipa pennata subsp. lithophila (P.A.Smirn.) Martinovský
  • Stipa pennata subsp. mediterranea (Trin. & Rupr.) Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata var. mediterranea Trin. & Rupr.
  • Stipa pennata var. minor Boiss.
  • Stipa pennata var. neomexicana Thurb.
  • Stipa pennata var. okensis (P.A.Smirn.) Tzvelev
  • Stipa pennata var. pauneroana (Martinovský) O.Bolòs & Vigo
  • Stipa pennata f. penicillifera Pacz.
  • Stipa pennata var. pontica (P.A. Smirn.) Hayek
  • Stipa pennata var. puberula (Podp. & Suza) Kubát
  • Stipa pennata subsp. pulcherrima (K.Koch) Á.Löve & D.Löve
  • Stipa pennata var. pulcherrima (K.Koch) Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata f. pulcherrima (K. Koch) Brand
  • Stipa pennata var. pulcherrima (K. Koch) Halácsy
  • Stipa pennata var. pulcherrima (K. Koch) Beck
  • Stipa pennata var. rigida (Roshev.) Tzvelev
  • Stipa pennata f. sabulosa Pacz.
  • Stipa pennata subsp. sabulosa (Pacz.) Tzvelev
  • Stipa pennata var. stenophylla Lindem.
  • Stipa pennata var. tirsa (Steven) Novák
  • Stipa pennata subsp. tirsa (Steven) Kneuck.
  • Stipa pennata var. tirsa (Steven) Čelak.
  • Stipa pennata var. valida Asch. & Graebn.
  • Stipa pennata subsp. zalesskii (Wilensky) Freitag[1]


Джерела

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.