Колейник Семен Андрійович

Закінчив аеромобільний факультет Одеського інституту Сухопутних військ, після чого проходив службу у Миколаївській 79-ій окремій аеромобільній бригаді.

У червні—липні 2014 року, під час російсько-української війни, будучи заступником командира 2-го батальйону 79-ї ОАеМБр, командував обороною висоти біля прикордонного селища Маринівка поблизу переправи через річку Міус (сектор «Д») та здійснював прикриття українських військ, які заглибились у сектор «Д» до пропускного пункту Ізварине та відсікли сепаратистів від кордону. Після невдалих спроб штурму висоти терористичні угрупування були підтримані вогнем безпосередньо з території Росії[1]. З 16 липня, після взяття Маринівки терористами, висота постійно обстрілювалась, в тому числі — з території Росії. В окремі дні обстріли тривали понад 19 годин. Маючи серйозні втрати серед особового складу, без наказу командування та за інформаційної підтримки волонтера Юрія Бірюкова вивів у тил 75 поранених десантників своєї бригади. Не зважаючи на контузію, залишився на зайнятій висоті для прикриття евакуації[2].

У середині серпня 2014 року розпочав формування добровольчого десантно-штурмового батальйону «Фенікс» 79-ї оаембр[3].

Того ж року вступив до Національного університету оборони України[4].

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ст. (21 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку[5].

Нагороджений недержавною відзнакою орденом «Народний Герой України» (8 травня 2016).

Почесний громадянин міста Вознесенська, за заслуги перед українським народом нагороджений знаком «За заслуги перед містом», (рішення Вознесенської міськради № 1 від 21 квітня 2017)[6].