Коловодник малий
Коловодник малий[2] (Tringa solitaria) — малий прибережний птах.
? Коловодник малий | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Коловодник малий у заповіднику Гілман-Марш в Онтаріо (Канада) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Tringa solitaria Wilson, 1813 | ||||||||||||||
 Поширення малого коловодника Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Назва
Назва роду Tringa є новолатинською назвою, даною коловоднику лісовому давнім італійським натуралістом Альдровандусом у 1599 році, базуючись на давньогрецькому trungas, — птахах розміром із дрозда, білобоких, трясогузих болотяних птахах, згаданих Аристотелем. Видова назва solitaria є латинським означенням «самотньої пташки» від solus, «сам, на самоті», що апелює до поведінкових особливостей[3].
Опис
Цей вид має розмір 18-23 см завдовжки, з розмахом крил до 50 см і масою тіла 31-65 г[4] [5]. Це прибережний птах з темно-оливковою або сіруватою спиною, сіруватою головою та грудьми, та білим низом. Це забарвлення чітко проявляється в польоті, з крилами темними зверху і знизу, темним охвістям та серединою хвоста. Остання особливість відрізняє його від дещо більшого і з ширшим розмахом крил, але в іншому дуже схожого на коловодника лісового з Європи та Азії, з якими він близько споріднений[6]. Останній вид має блискуче біле надхвістя. У польоті коловодник малий видає характерний поклик із трьох нот. Обидва види мають коричневі крила з маленькими світлими крапками і ніжний, але контрастний малюнок шиї та грудей. Крім того, обидва види гніздяться на деревах, на відміну від більшості інших баранцевих.
Поширення та екологія
Гніздиться в лісах по всій Алясці та Канаді. Це перелітний птах, зимує у Центральній та Південній Америці, особливо у басейні річки Амазонки та Карибському басейні. Бувають дуже рідкісні зальоти в Західну Європу, що трапляються в літньо-осінній період.
Поведінка
Коловодник малий не є стадним видом, тож зазвичай зустрічається окремо і під час міграції, хоча іноді невелика кількість збирається у відповідних місцях на годівлю. Коловодник малий дуже прив'язаний до прісних вод і часто трапляється в таких місцях, як канави, занадто малі для інших куликів, яким більше подобається відкритий круговий огляд.
Розмноження
Коловодник малий відкладає кладку з 3–5 яєць на деревах у покинутих гніздах співочих птахів, таких як дрозди. Батьки заохочують пташенят стрибати з гнізда на землю незабаром після вилуплення[7].
Живлення
Їжа коловодників малих — це дрібні безхребетні, іноді маленькі жаби, зібрані на болоті, оскільки птах неухильно обходить краї вибраної водойми.
Примітки
- BirdLife International (2012). Tringa solitaria: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 21 серпня 2021
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Jobling, James A (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 359, 390. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- Solitary sandpiper at All about birds
- CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (Editor).
- Pereira, Sérgio Luiz; Baker, Allan J. (2005). Multiple Gene Evidence for Parallel Evolution and Retention of Ancestral Morphological States in the Shanks (Charadriiformes: Scolopacidae). The Condor 107 (3): 514. ISSN 0010-5422. doi:10.1650/0010-5422(2005)107[0514:MGEFPE]2.0.CO;2.
- Federation of Alberta Naturalists. (1992) Glen P. Semenchuk (ed.
Зовнішні посилання
- Коловодник малий - Tringa solitaria - Інфоцентр ідентифікації птахів USGS Patuxent Bird
- Коловодник малий на сайті Корнельської лабораторії орнітології
- Tringa solitaria у базі Avibase.
</img> - Solitary sandpiper фотогалерея на Vireo
- Інтерактивна карта поширення на IUCN Red list map