Колхидська низовина
Колхидська низовина́, низовина в Грузії, між берегом Чорного моря на заході, горами Великого Кавказу на північному сході і Малим Кавказом на півдні.
Загальні відомості
Вздовж моря тягнеться від м. Сухумі до міста Кобулеті. На заході ледве підноситься над рівнем моря, у подніжжя гір облямована розчленованими терасами заввишки до 100—150 м. Колхидська низовина — алювіальна рівнина, що займає западину синклінальної будови; потужність алювію антропогену до 700 м. Є нафтогазові прояви, мінеральні джерела (Цхалтубо). Поверхня Колхидської низовини у західній частині ускладнена староріччям, прирусловими валами, невисокими піщаними масивами — лідо; обширні заболочені простори.
Клімат
Клімат субтропічний вологий, з м'якою зимою, невеликими амплітудами температур, рясними осіданнями протягом всього року (в середньому 1 500 мм), високою вологістю повітря. Середня температура січня від 4,5 °C до 6 °C, серпня 23—24°С.
Гідрографія
Колхидська низовина перетинається річками Ріоні, Інгурі тощо. Режим річок паводочний. Поблизу м. Поті біля моря — озеро Палеостомі.
Рослинність
На Заході переважають болотяні ландшафти з осоково-ситниковою, осоково-разнотравною рослинністю, сфагновим покривом і очеретяними чагарниками. Серед боліт значну площу займають вільхові ліси. На підведених околицях поширені дубові, букові, грабові ліси з вічнозеленими чагарниками і ліанами. Суцільно лісиста у минулому, Колхидська низовина зайнята переважно посівами зернових (головним чином кукурудзи), садами і плантаціями субтропічних культур.
Див. також
- Ландшафт Грузії
- Рельєф Грузії