Коляска Іван Васильович

Іван Коляска народився в шахтарському містечку Кобалт у Північному Онтаріо в батьків родом із Буковини. У 1916 році його батько-мати закупили ферму: займалися влітку сільським господарством, а взимку працювали на шахті. Коли його батько, скалічівшись у шахті, помер, Іван блукав по Канаді в пошуках праці; будучи безробітним за Великої депресії в Канаді, захопився комуністичними ідеями та вступив у Компартію Канади.

У 1944 Іван Коляска переїхав до Саскатуну та отримав від Саскачеванського університету вчене звання спеціаліста гуманітарних наук з історії (B.A. (Hon.), 1948). Згодом завершив ці студії магістратурою у Торонтському університеті (М. А., 1950), — і, бажаючи працювати учителем, отримав від педфакультету Манітобського університету ступінь B. Paed. Учителював у середніх школах (1963–1965) Манітоби.

Поки його не усунено із її лав за розкриття русифікаторської політики Росії в Україні — Іван Коляска був членом та активістом Комуністичної партії Канади (1932–1968). У роках 1963–1964, навчаючись у Вищій партійній школі в Україні при ЦК КПУ, розчарувався очевидними в Україні брехнею, страхом, бідністю, безгосподарністю і відсталістю — та особливо тотальною русифікацією України — і почав збирати інформацію й документи з цієї тематики та відсилати її в Канаду, на основі чого згодом видав ряд книжок.

Перебуваючи в Україні вдержував контакти й знайомство з українськими патріотами: Борисом Антоненком-Давидовичем, Іваном та Надією Світличними, Іваном Дзюбою, Тарасом та Зиновією Франками, Аллою Горською та іншими — за що його заарештовано в 1965 й видворено за межі СРСР.

у 1990 Іван Коляска започаткував із пожертв української громади в Канаді «Фундацію для розвитку науки в Україні» при Канадському інституті українських студій (після його смерті її перейменовано на «Меморіяльний фонд ім. Івана Коляски»). Стипендія передбачає стажування аспірантів або зрілих науковців з України, які бажають поглибити свої знання на Заході протягом 3-х до 9-ти місяців у канадському університеті в ділянках економіки, політичних наук, історії, права та суспільствознавства.

Останні роки життя Іван Коляска провів в Україні, подаючи допомогу новоствореній Українській республіканській партії, точніше: на комп'ютерну техніку для партійних регіональних центрів. Проживав у лідера УРП Левка Лук'яненка до своєї смерті.

Помер у Києві, похований 22 жовтня 1997 у с. Хотів, Святошинський район.

• Two Years in Soviet Ukraine — 1972;
• Education in Soviet Ukraine — 1968;
• «Освіта в Радянській Україні» — 1970;
• «Два роки в Радянській Україні» — 1970;
• «Поглянь, товаришу, — люди сміються» — 1972 (австралійський варіант: — «Сміх крізь сльози» — 1985);
• «Розвіяні ілюзії. Історія українських прокомуністичних організацій Канади» — 1979; (англ. The Shattered Illusion. The History of Ukrainian Pro-Communist Organizations in Canada);
• «Репортаж із заповідника ім. Берія» — 1974; (англ. The protest writings of Valentyn Moroz);
• «Україна й поневолені нації. Їхня боротьба за національну свободу» — 1988; (вибрані статті і промови колишнього прем'єр-міністра України Ярослава Стецька);
• «Пророки і пролетарі. Документи про історію піднесення і занепаду комунізму в українців Канади» — 1990;
• «Нацистсько-совітський пакт про ненапад 23.09.1939 року» — 1990.

• О. О. Ковальчук. Коляска Іван Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 467. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• П. В. Одарченко. Коляска Іван Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• John Kolasky(англ.)
• OBITUARY: John Kolasky, former Communist and writer(англ.)
• Коляска Іван Васильович
• Меморіяльний фонд ім. Івана Коляски