Комі-зирянська мова

Ко́мі-зиря́нська мо́ва, також часто мо́ва ко́мі (комі коми кыв) або ко́мі мо́ва — мова пермської групи (підгрупи) фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї, якою розмовляють комі. Перебуває під загрозою зникнення[1].

Комі-зирянська мова
Коми кыв
Райони проживання мовців у РФ
Поширена в  Росія
Регіон Республіка Комі,
Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська область, Архангельська область, Мурманська область
Носії 156,1 тис. осіб (2010)
Писемність кирилиця, Анбур і Molodtsov alphabetd
Класифікація

Уральська сім'я

Фіно-угорські мови
Пермська група
Офіційний статус
Державна Республіка Комі
Коди мови
ISO 639-1 kv
ISO 639-2 kom
ISO 639-3 kom (макромова)
kpv (індивідуальний код)

У суспільно-політичній сфері на позначення мови прийнято вживати термін «комі мова», зокрема ця мова є однією з державних мов Республіки Комі[2], і регулюється відповідним законом[3], в той час, як у науковій (мовознавчій) сфері, зокрема за типологічною і генеалогічною класифікацією мов, на позначення однієї з двох мов пермської підгрупи вживається термін «комі-зирянська мова»[4][5][6][7], а самоназва «комі мова» інколи розглядається як її варіант[8][9][10].

Поширення і функціонування

Мова поширена в Республіці Комі (Росія), де проживає основна маса комі-зирян (291,5 тис. чоловік з 336,3 тис. у Російській Федерації). За переписом 1989 року, загальна чисельність комі-зирян у колишньому СРСР становила 344 519 чоловік, а за російським переписом 2002 року кількість мовців мови комі склала 311,6 тис. осіб.

Станом на 2010 рік кількість мовців становить трохи більше 156 тисяч осіб[10].

Комі-зиряни живуть також на Кольскому півострові, у Ханти-Мансійському та Ямало-Ненецькому автономних округах Тюменської області і невеликими групами в Україні (4 тис.) та Казахстані (1,5 тис. чоловік). 70,4 % уважають мову комі рідною. 68,3 % комі двомовні і трьохмовні; вони володіють (у різних районах) також російською, саамською[яка?], ненецькою, хантийською або мансійською мовами.

Комі є мовою внутрішньонаціонального спілкування поряд з російською мовою. Є 10 діалектів, що розрізняються в основному вживанням звуків [л] і [в]. Літературна мова заснована на присиктивкарському діалекті.

На відміну від комі-перм'яцької мови, характерні збереження звуку л у всіх 10 діалектах, тенденція ставити наголос на 1-му складі, відсутність комітативу у відмінковій системі більшості діалектів, наявність особистісно-присвійних суфіксів у інфінітивних формах дієслова, кличної форми іменників на -öй[10].

Сучасний стан функціонування мови

Один з активістів за відродження та поширення мови у Республіці Комі Олексій Соколов у червні 2010 року звернувся до органів прокуратури з вимогою — зобов'язати сайти муніципальних установ республіки створити мовні версії на мові комі. Офіційна влада Республіки Комі взяла на себе зобов'язання — створити такі мовні версії муніципальних сайтів.[11]

Абетка

Сучасна кирилична абетка мови виглядає так:

А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
З з И и І і Й й К к Л л М м Н н
О о Ö ö П п Р р С с Т т У у Ф ф
Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь
Э э Ю ю Я я

Приклад

«Заповіт» Т. Г. Шевченка комі мовою (переклав Серафим Попов)[12].

БУР СИӦМ
Кор ме кула, менӧ дзебӧй
крут мыльквывса гуӧ,
муса Украина эрдӧ,
аслам чужан муӧ,
медым аддзи паськыд эрдсӧ
быд мылык, Днепрӧс-юӧс
да пыр кылі, кыдзи бузгӧ
сійӧ аслас гыӧн.
Саридзӧ кор вирсӧ сійӧ
вӧрӧглысь тшӧтш нуас,
ставсӧ эновта ме сэки -
гӧраяс и муяс,
уськӧдча лӧз енэжжланьыс
юрбитыштны енлы…
Сыӧдз, татшӧм шуда здукӧдз
ме ог казьтыв енмӧс.
Менӧ гуалӧй да сувтӧй
жуглӧй чуплысь везъяс,
вӧрӧгнымлӧн пеж-лёк вирӧн
мездлуннытӧ резӧй.
Сэки зэв ыджыд семьяын,
мездӧмаын, выльын,
ті эн вунӧдӧй и менӧ
казьтыштны бур кывйӧн.

Див. також

Примітки
  1. Atlas of the World's Languages in Danger. — Paris: UNESCO, 2010.
  2. Федюнева Г. В. Коми-зырянский язык. — В кн.: Государственные языки в Российской Федерации. Энциклопедический словарь-справочник. М., 1995. — С. 109(рос.)
  3. Закон Республики Коми от 28.05.1992 года «О государственных языках Республики Коми»
  4. Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Кочерган М. П. — К.: Вид. центр «Академія», 2001. — С. 85
  5. Фінно-угорські мови // Вступ до мовознавства: підручник / Карпенко Ю. О. — К.: Вид. центр «Академія», 2006. — С. 95
  6. Фінно-угорські мови // Загальне мовознавство: навчальний посібник / Дорошенко С. І. — Київ: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 248
  7. Фінно-угорські мови // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. — К.: Вища школа, 1985. — С. 320
  8. Коми-зырянский язык (коми) // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 195(рос.)
  9. Баталова Р. М. Коми (-зырянский) язык // Языки мира: Уральские языки. — М., 1993. — С. 214—229(рос.)
  10. Коми-зырянский язык // Большая российская энциклопедия
  11. Миннац РК пообещал обеспечить доступ информации на коми языке на официальные сайты Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.(рос.)
  12. Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу, К.: «Наукова думка», 1989.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.