Уральські мови

Уральські мови Uralic, Uralian
Поширені:	Фінляндія, Росія, Естонія, Швеція, Норвегія, Латвія, Угорщина, Україна, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Хорватія
Класифікація:	одна з основних мовних сімей
Групи:	Фіно-угорські мови Самодійські мови
Кількість носіїв:	22,2 млн.
ISO 639-2 and 639-5:	urj
	Сучасне поширення уральських мов: Фінські Саамські Мордовські Марійські Пермські Угорські Самодійські

Ура́льські мови — мовна сім'я, яка включає в себе близькі між собою мови двох гілок — фіно-угорські та самодійські мови. Російські вчені нерідко включають у сім'ю споріднені юкагирську та ескімосько-алеутські мови, поширені на північному сході Росії. Деякі вчені, більше англомовні, не визнають той факт, що всі мови сім'ї досить близькі, і вважають їх більше макросім'єю, а дві гілки — окремими сім'ями. Згідно з ностратичною гіпотезою, уральські мови, разом з афразійськими, індоєвропейськими, картвельськими, дравідійськими та алтайськими, входять до великої ностратичної макросім'ї. До серединии 1950-их років була популярна гіпотеза про спільність уральських та алтайських мов.

Структура мовної сім'ї

Відносна чисельність мовців уральської мовної родини

Угорська			56%
Фінська			20%
Естонська			4.2%
Ерзянська			2.8%
Мокшанська			2.5%
Марійська			2%
Удмуртська			1.9%
Комі			1.6%
Інші			8.9%

Уральські мови — 40 мов, 12 мертвих, 22,2 млн.

Фіно-Угорські мови — 29 мов, 5 мертвих, 22,2 млн.
- Фіно-Пермські мови — 26 мов, 5 мертвих, 8,6 млн.
  - Балтійсько-фінські мови — 7 мов, 6,4 млн.
    - Фінська мова — 5,2 млн.
    - Естонська мова — 1,1 млн.
      - Вируська мова — 70 тис.
      - Південно-естонська мова — 80 тис.
    - Карельська мова — 80 тис.
    - Вепська мова — 5,8 тис.
    - Іжорська мова — 0,3 тис.
    - Лівська мова — 50
    - Водська мова — 20
  - Саамські мови — 11 мов, 2 мертві, 25 тис.
    - Західно-саамські мови — 5 мов, 23,6 тис.
      - Північно-саамська мова — 21 тис.
      - Луле-саамська мова — 2 тис.
      - Південно-саамська мова — 0,6 тис.
      - Уме-саамська мова — 10
      - Піте-саамська мова — 10
    - Східно-саамські мови — 6 мов, 2 мертві, 1,4 тис.
      - Кільдін-саамська мова — 0,8 тис.
      - Інарі-саамська мова — 0,3 тис.
      - Кольта-саамська мова — 0,3 тис.
      - Терсько-саамська мова — 10
      - Аккала-саамська мова — мертва
      - Кемі-саамська мова — мертва
  - Фіно-волзькі мови — 7 мов, 3 мертві, 1,5 млн.
    - Марійські мови — 2 мови, 638 тис.
      - Гірськомарійська мова — 36,8 тис.
      - Марійська мова — 601 тис.
        Західно-марійська мова — 535 тис.
        
        Східно-марійська мова — 66 тис.
    - Мордовські мови — 2 мови, 815 тис.
      - Ерзянська мова — 518 тис.
      - Мокшанська мова — 297 тис.
    - Волзькі мови — 3 мови, 3 мертві
      - Мерянська мова — мертва
      - Мещерська мова — мертва
      - Муромська мова — мертва
  - Пермські мови — 2 мови, 778 тис.
    - Удмуртська мова — 464 тис.
    - Комі мова — 313,6 тис.
      - Комі-Зирянська мова — 217,3 тис.
      - Комі-Пермяцька мова — 94,3 тис.
      - Комі-Язвінська мова — 2 тис.
- Угорські мови — 3 мови, 13,6 млн.
  - Обсько-Угорські мови — 2 мови, 17,2 тис.
    - Хантийська мова — 14 тис.
    - Мансійська мова — 3,2 тис.
  - Західно-угорські мови — 1 мова, 13,6 млн.
    - Угорська мова — 13,6 млн.
Самодійські мови — 11 мов, 7 мертвих, 29,1 тис.
- Північно-самодійські мови — 4 мови, 1 мертва, 27,3 тис.
  - Ненецька мова — 26,7 тис.
  - Нганасанська мова — 0,5 тис.
  - Енецька мова — 0,1 тис.
  - Юрацька мова — мертва
- Південно-самодійські мови — 7 мов, 6 мертвих, 1,6 тис.
  - Селькупська мова — 1,6 тис.
  - Камасинська мова — мертва
  - Маторська мова — мертва
  - Карагаська мова — мертва
  - Койбальська мова — мертва
  - Сойотська мова — мертва
  - Тайгійська мова — мертва

Офіційний статус

Статус державної мають фінська (Фінляндія), естонська (Естонія), угорська (Угорщина) мови.

Офіційний статус мають карельська, комі, удмуртська, марійська, гірсько-марійська, мокшанська, ерзянська, ненецька, хантийська, мансійська (Росія), північно-саамська (Норвегія), інарі-саамська (Фінляндія), угорська (Сербія) мови.

Джерела

Marcantonio, Angela (2002). The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Publications of the Philological Society, 35. Oxford — Boston: Blackwell.

= Посилання

Уральські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Фіно-угорські країни Росії
Уральські мови на сайті Glottolog 3.0: Family: Uralic (англ.)
Уральські мови на сайті WALS Online: Family Uralic (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.