Кононенко Іларіон Пилипович

Народився у родині мельника-вальцювальника. Початкову освіту здобув у церковно-парафіяльній школі. Трудову діяльність розпочав наймитом у панському маєтку. З 1917 по 1926 рік працював машиністом електроводоканалу в Полтаві. Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1925 році був обраний членом президії Полтавської окружної ради професійних спілок. Одночасно працював головою окружної каси страхування.

Одержав середню освіту у вечірньому університеті. У 1930 році як відмінника навчання зараховують у Харківський медичний інститут. Обирався секретарем партійного бюро, згодом головою загальноінститутського студентського профкому. У лютому 1935 закінчив Харківський психоневрологічний інститут.

У 1935—1936 роках — завідувач Полтавського міського відділу охорони здоров'я.

У 1936—1936 роках — завідувач Вінницького обласного відділу охорони здоров'я.

У 1938—1941 роках — директор Вінницького медичного інституту, одночасно викладав неврологію.

Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1942 рік — у Червоній армії: начальник госпіталю № 3396 фронтового евакуаційного пункту № 165 Калінінського фронту, який дислокувався у містах Полтаві та Іваново.

З 30 жовтня 1942 по 1944 рік — директор Івановського медичного інституту в РРФСР; завідувач Івановського обласного відділу охорони здоров'я.

21 березня 1944 — лютий 1947 року — народний комісар (міністр) охорони здоров'я Української РСР.

Вивчав питання клінічної неврології під керівництвом професора Д.І. Панченко. У 1946 році захистив кандидатську дисертацію, отримав звання доцента спеціальності «Нервові хвороби» [1].

У 1947—1949 роках — директор клініки Львівського медичного інституту. У Львові сприяв організації інституту переливання крові.

У 1949—1959 роках — директор Харківського медичного інституту, одночасно — доцент кафедри нервових хвороб. Велику увагу приділяв підготовці наукових педагогічних кадрів. Під його керівництвом захищено 167 дисертаційних робіт, з них 17 докторських. 1953 року відкрита клініка дитячої неврології у Харківській обласній клінічній лікарні. З 1951 року почали навчатися іноземні студенти. 1956 року організовано вечірнє відділення при ХМІ. Під час керівництва І.П. Кононенка в інституті проводилась велика робота по зміцненню та розширенню його матеріально-технічної бази.

Іларіон Кононенко вивчав питання дитячої неврології, основні нервові процеси у дітей з ураженням нервової системи. Спів­автор препарату «Мелісин» для лікування нервових захворювань, виготовленого з бджолиної отрути. В 1958 році виступив з науковим повідомленням стосовно цієї роботи на  V  Міжнародному конгресі з бджолярства у Римі [1].

Неодноразово обирався депутатом Дзержинської районної Ради депутатів трудящих міста Харкова, членом Харківського наукового медичного товариства.

Помер 12 січня 1972 року (Харків), похований на міському кладовищі № 2.

• військовий лікар 2-го рангу

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки (17.06.1942)
• медалі

• Перцева Ж. М. Кононенко Ілларіон Пилипович / Ж. М. Перцева // Історія Харківського державного медичного університету. 200 років. — Х., 2005. — С. 732–733.[2]
• Перцева Ж. М. Кононенко Ілларіон Пилипович / Ж. М. Перцева // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. - С. 138-141. - Режим доступу: http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/28095/2/Керівники%20ВМШ.pdf.
• Перцева Ж. Н. Кононенко Илларион Филиппович: Умелый организатор учебного процесса / Ж.Н. Перцева // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 323-326. - Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28094.

• Інститут історії України
• Кононенко Іларіон Пилипович