Конфігураційна взаємодія

Конфігураційна взаємодія (рос. конфигурационное взаимодействие, англ. configuration interaction (CI)) — у квантовій хімії — взаємодiя збуджених станiв атома, йона або молекули з основним станом. Використовується для пояснення надтонкої структури спектра електронного парамагнiтного резонансу. Врахування її лежить в основі способу покращення результатів квантово-хімічних розрахунків хвильових функцій та енергій, що полягає у змішуванні багатоелектронних хвильових функцій, які відповідають різним електронним конфігураціям. Загальна n-електронна хвильова функція представляється лінійною комбінацією слейтерівських детермінантів, які будуються з врахуванням віртуальних орбіталей. У повному методі хвильова функція Ψ представляється лінійною комбінацією гартрі-фоківського детермінанта Ψ₀ і усіх можливих підстановок Ψ_i . Коефіцієнти c_i визначаються шляхом мінімізування енергії при використанні загальної хвильової функції.

Ψ= c₀Ψ₀+ ∑ c_iΨ_i