Конькове
Конькове́ (також Конько́ве) — село в Україні, у Бойківському районі Донецької області, центр Коньковської сільської ради. Населення — 671 особа.
| село Конькове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район/міськрада | Кальміуський район |
| Громада | Бойківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14100010160058511 |
| Облікова картка | Конькове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1798 |
| Населення | 671 |
| Поштовий індекс | 87172 |
| Телефонний код | +380 6279 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°19′52″ пн. ш. 38°09′58″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
23 м |
| Водойми | р. Грузький Яланчик |
| Відстань до обласного центру |
99,2 км |
| Відстань до районного центру |
16,1 км |
| Найближча залізнична станція | Карань |
| Відстань до залізничної станції |
47,3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Конькове, вул. Радянська, 17 |
| Сільський голова | Набок Андрій Володимирович |
| Карта | |
  Конькове | |
 Конькове | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Загальні відомості
Розташоване на правому березі р. Грузький Яланчик. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить переважно автошляхом Т 0508. Село розташоване на межі з Некліновським районом Ростовської області Російської Федерації.
Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.
Історія
Село засноване у 1798 році[1].
З кінця 1934 року село входило до складу новоутвореного Остгеймського району, який 1935 року перейменували у Тельманівський на честь лідера німецьких комуністів Ернста Тельмана[2].
2 вересня 1943 року впродовж німецько-радянської війни у Коньковому відбувся танковий бій, унаслідок якого загинуло близько 130 радянських воїнів. На честь загиблих, що брали участь у визволенні села, встановлено пам'ятний обеліск[1].
Наприкінці 1960-х років у селі проживала 1191 особа. Тоді ж тут знаходилася центральна садиба колгоспу імені Свердлова із загальною площею орної землі 3736 га. Вирощувалився переважно зернові культури, було розвинуте тваринництво. У Коньковому діяли восьмирічна школа, палац культури на 500 місць, бібліотека, дві побутові майстерні, їдальня та сільський радіовузол[1].
У 2016 році в рамках декомунізації в Україні Тельманівський район, до складу якого входило село Конькове, перейменовано рішенням Верховної Ради України у Бойківський район[3]. 2020 року у процесі адміністративно-територіальної реформи Бойківський район увійшов до складу Кальміуського району[4].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 671 особу, з них 89,72 % зазначили рідною мову українську та 9,84 % — російську[5].
Туризм
Село відоме завдяки своїй церкві, побудованій у 1864 році, у якій зберігається камінь із відбитком стопи начебто Богородиці, що приваблює паломників із багатьох куточків України. До церкви заборонений вхід у короткому одязі, як на ногах, так і на руках.
Також у селі є унікальне джерело — Джерело Конькове, вода в якому цілий рік має сталу температуру близько 10 °C. Туристи і паломники неодмінно в ньому купаються, бо, за повір'ям, це приносить очищення душі і тілу.
Фотогалерея
- Церква
Пам'ятник загиблим односельчанам у Другій світовій війні
Сільський клуб
Джерело
Стежка до купелі
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 821.
- Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 799.
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.