Корнійчук Володимир Петрович
Корнійчук Володимир Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Володимир Корнійчук під час презентації видання «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу». 14 грудня 2017 | ||||
Народився |
24 серпня 1947 (74 роки) Цибулів | |||
Діяльність |
журналіст письменник | |||
Нагороди | ||||
Премії | Премія імені Дмитра Нитченка | |||
|
Володи́мир Петро́вич Корнійчу́к (24 серпня 1947, Цибулів Монастирищенський район Черкаська область) — український письменник, театральний критик, журналіст, хореограф, музикознавець. Головний редактор журналу «Музика».
Біографічні відомості
Навчався у Цибулівській середній школі, згодом — у Крюківщинській. Закiнчив хореографічний факультет Київського коледжу культури і мистецтв, Київський інститут театрального мистецтва (1973; викладачі Л. Білецька, І. Волошин) та аспiрантуру при IМФЕ АН УРСР (Київ, 1980; кер. Ю. Станішевський).
Працював редактором Держтелерадiокомпанiї України (1973–76); старшим редактором вiддiлу літератури журналу «Україна» (1982–87); лiтературним редактором видавництва «Музична Україна» (1988–91).
1993—2014 — головний редактор «Української музичної газети» (один з ініціаторів відновлення), водночас від 1995 — 1-й заступник головного редактора альманаху «Україна музична» (усі — Київ), віце-президент Асоціації діячів хореографічного мистецтва з питань преси, керівник прес-центру Київської муніципальної академії танцю.
З січня 2016 — головний редактор журналу «Музика».
Громадська діяльність
Член НСЖУ (1985), НСПУ (1997), Національної всеукраїнської музичної спілки, НСТДУ, Національної хореографічної спілки України. Член правління Українського фонду культури, Черкаського земляцтва «Шевченків край» у м. Києві. Почесний громадянин м. Вишневого.
Творчість
Автор численних прозових і поетичних публікацій, театрознавчих, музикознавчих і хореографічних аналітичних статей, рецензій, творчих портретів, есе, інтерв'ю, репортажів, надрукованих у вітчизняній і зарубіжній періодиці. Зосібно, у «Літературній Україні», «Культурі і життя», «Вісті з України», «Вітчизні», «Києві», «Дніпрі», «Україні», «Ранку», «Ятрані», «Дзвоні», «Січеславі», «Мистецьких обріях», «Театрально-концертному Києві», «Українському театрі», «Студіях мистецтвознавчих», «Віснику» («Herald», Канада), «Вільній думці» (Австралія), «Дуклі» («Dukl'a», Словаччина); альманахах: «Вітрила», «Веселий ярмарок», «Буква», «Літературне сузір'я», «Україна — моя Батьківщина», «Калинове серце», «Слово, твоя Батьківщина», «Кленові журавлі»; антологіях поетів Київщини «Ота стежина в нашім краю», «Сльози пекучої пам'яті», «З глибин всенародного гніву»; антоло- гії сучасної поезії «Помежи словом і століттями». Як автор, представлений у збірниках спогадів: «Маршал Вінгранов- ський. Книга про поета», «Платон Майборода», «Україно, пісне моя!», «Микола Мерзлікін: пошук досконалості» та ін.
Публіцистичні праці
- Театр з аурою сонця (Київ, 2000)
- Ave Maria, або Психологічні особливості акторської творчості Марії Заньковецької (Київ, 2004)
- Роздуми про театр, музику, літературу… (Київ, 2007)
- Маестро Анатолій Авдієвський. Портрет хору з мозаїки (Київ, 2012)
- Марія Заньковецька. Світова велич генія національного (Київ, 2015; 3-тє видання, доповнене)
- КольороМузика слова (Київ, 2016)
Художні твори
- Шукачі женьшеня: Новели. Повісті. Вірші у прозі (Київ, 1995)
- Усе те… бачив: Поезії у прозі (Київ, 1999)
- Я такий, як кольори у Реріха… (Київ, 2005)
- «Духовні роси», або Розсипані думки книгою зібрані (Київ, 2010).
Відзнаки
Лауреат премій:
- Премія імені Дмитра Нитченка
- Мистецька премія імені Семена Гулака-Артемовського
- Премія в галузі театрознавства і театральної критики Національної спілки театральних діячів України
- Літературно-мистецька премія імені Івана Нечуя-Левицького
- Літературно-мистецька премія імені Дмитра Луценка «Осіннє золото»
- Премія Національної всеукраїнської музичної спілки
- Українська книжка року (2016) у номінації «За вагомий внесок у розвиток українознавства» за книжкове видання «Марія Заньковецька»[1]
Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета нагороджений Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня та Орденом Святого Архістратига Михаїла за заслуги у відродженні духовності України. Нагороджений Ювілейною медаллю з нагоди 25-річчя Українського фонду культури та медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України.
Література про Володимира Корнійчука
- «Енциклопедія сучасної України»(Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, т. 14);
- «Українська музична енциклопедія» (Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2008, т. 2);
- «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати: довідково-енциклопедичне видання» (Київ: Інститут біографічних досліджень, 2006);
- «Хто є хто. Київ та регіони» (Київ: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2004. Вип.6);
- «Хто є хто на Черкащині. Видатні земляки» (Київ: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2005);
- В. Т. Поліщук, М. П. Поліщук. Література рідного краю (Літературна Черкащина) (Черкаси, 2012);
- «Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні» (Полтава: Про автора Видавець Шевченко Р. В., 2014);
- «Вишневе сузір'я» (ВГ Атопол, Вишневе, 2010)
Примітки
- Порошенко назвав лауреатів «Української книжки року». Zaxid.net. 22.05.2017
Джерела
- О. М. Немкович. КОРНIЙЧУ́К Володимир Петрович // Енциклопедія сучасної України
- Мірошниченко М. Як «Шукачі женьшеня» виходу у світ шукали // Літературна Україна. 1995, 17 серп.
- Сюта Б. З любов'ю до людини // Культура і життя. 1996, 7 лют.
- Степанченко Г. Поетичний світ Володимира Корнійчука // СіЧ. 1997. № 7
- Сікорська І. Українські рими у східних шатах // ДУ. 2000, 4 квіт.
- Немкович О. Психологія творчості // УС. 2005, 1–7 черв.
- Терещенко А. Мистецький часопростір. Роздуми про театр, музику, літературу… // День. 2009, 26 груд.
- «Літературна Україна», № 32 (5461) від 23 серпня 2012.
Посилання
- Корнійчук Володимир Петрович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 550-551.