Короличка пізня
Короличка пізня[1], леукантемела пізня[2] (Leucanthemella serotina) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Центральній і Південно-Східній Європі.
? Короличка пізня | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Leucanthemella serotina (L.) Tzvelev, 1961 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Багаторічна рослина 20–120 см. Рослина з довгим, сильно розгалуженим кореневищем. Стебла міцні, прямостійні, мало розгалужені, до самих кошиків облиствлені. Листки чергові, цілісні, ланцетні, на краю розставлено велико-пильчато-зубчасті. Кошики одиночні, на кінцях стебел і гілок, великі, до 4–5.5 см в діаметрі. Крайові язичкові квітки білі, маточкові, безплідні; серединні — жовті, трубчасті, двостатеві. Сім'янки всі однакові, овальні, з 8–10 поздовжніми реберцями і короткою нерівнозубчастою коронкою[2].
Поширення
Поширений у Європі (Угорщина, Словаччина, Молдова, Україна, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Румунія, Сербія [включаючи Косово та Воєводину]); натуралізований у Польщі, Ліхтенштейні, Об'єднаному Королівстві[3][4][5].
В Україні вид зростає на болотистих луках — рідко на Поліссі (Київська обл., с. Поліське, заплава р. Уж) і в Степу (Одеська обл., Кілійський р-н, м. Вилкове, плавні Дунаю)[2].
Джерела
- Leucanthemella serotina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 337. (рос.)(укр.)
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 01.08.2019. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.08.2019. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 01.08.2019. (англ.)