Костел святого Петра апостола (Одеса)

Церква Святого Петра апостола (пол. Kościół Świętego Piotra Apostoła) римо-католицький храм Одеси. Розташований за адресою: вул. Гаванна, 5. Тривалий час існував як єдиний діючий римо-католицький храм міста Одеси та півдня України. З 2019 року має статус малої базилікі.

Церква Святого Петра апостола
Загальний вид храму
Загальний вид храму
46°29′10″ пн. ш. 30°44′11″ сх. д.
Країна  Україна
Місто Одеса
Адреса вул. Гаванна, 5
Конфесія Римо-Католицька Церква в Україні
Єпископство Одесько-Сімферопольська дієцезія
Тип церква
Стиль Необароко
Автор проєкту А. Г. Люікс, К. Я. Меснер
Будівельник Л. І. Весселі
Засновник Олександр Володимирович Вассал
Дата заснування 1913
Дата будівництва 1913  рік
Відомі мешканці Тадеуш Хоппе
Настоятель отець Віталій Кривицький
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України
Стан цілком задовільний

Церква Святого Петра апостола
Церква Святого Петра апостола (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Церква Святого Петра апостола збудована у стилі італійського бароко. Базиліка майже цілком позбавлена прикрас — єдиною прикрасою є мозаїка апостола Петра над головним входом. Висота склепінь складає 8 м, довжина — 26 м, а ширина — 12 м.

Історія

Фасад храму

Заснування каплиці

Засновником храму є нащадки французького роду Вассалів, які оселилися в Одесі наприкінці 18 сторіччя. Один із нащадків Вассалів — Петро Вассал   у 1911 році придбав ділянку землі на вулиці Гаванній[1], де він вирішив збудувати у 1912 році концертну залу за проектом архітектора Ф. П. Нестурха[2]. Але він помер не встигнувши розпочати будівництво. Його племінник і спадкоємець, Олександр Володимирович Вассал, вирішив збудувати на місці запланованої концертної зали каплицю в честь Петра Вассала. У 1912 році Олександр Вассал у своєму спадку написав:

У зв'язку із тим, що вірян в Одесі багато, а дві раніше збудовані католицькі церкви не вміщують усіх прихожан, я вирішив зі свого родового майна виділити ділянку землі по вул. Гаванній, № 3, для будівництва католицької каплиці та невеликого будинку для священика, а крім того, 20 000 рублів на саме будівництво.

Крім вказаної суми значні кошти на розбудову виділили прихожани із знатних родів: Раллі, Фредеріке та інші. Проект храму був розроблений архітектором Артуром Густавовичем Л'юіксом і громадським інженером Карлом Яковичем Меснером. Питання із будівництвом вирішував отець Огюст Манильє, який особисто вів перемовини про відкриття нової парафії із міністром віросповідань у Санкт-Петербурзі. 6 жовтня 1913 року єпископ Тираспольський Йозеф Кесслер освятив зведену каплицю на честь Святого апостола Петра, в пам'ять про Петра Вассаля. З тих часів храм існував як каплиця для моряків-католиків (храм знаходиться неподалік від Одеського морського порту).

Прихід Радянської влади

Із приходом більшовиків розпочалися гоніння на релігію. У 1920-х роках отець Огюст Манильє покинув Одесу, а отці Пьетро Леоне і Жан Ніколя — засуджені. Протягом подальших 13 років були репресовані всі 8 священиків, які залишилися в Одесі по Громадянській війні. У 1935 році був закритий собор Успіння Пресвятої Діви Марії, а у 1936 році — підривають Собор Святого Климента. З того часу церква Св. Петра стає єдиним римо-католицьким храмом не тільки для одеситів, але й для католиків усього півдня України.

Друга Світова війна

У жовтні 1941 року до Одеси увійшли німецькі війська, Одеса перейшла до складу Румунії. Була відновлена Тираспольська єпархія із кафедральним Собором в Одесі, головою єпархії став єпископ Марк Глязер, який раніш був настоятелем храму в Кишиневі. Кафедральним Собором став знову відкритий собор Успіння Пресвятої Діви Марії. У квітні 1942 року настоятелем приходу Св. Петра став Петро Леоні, колишній капелан італійського шпиталю в Одесі. До Успенського собору були повернені із музеїв реліквії — фігури, образи, а каплиця Св. Петра лишалася порожньою. Із приходом Радянських військ, 21 травня 1945 року, була зареєстрована римо-католицька громада міста, а 23 травня — рада громад, але вже 29 травня 1945 року отець Петро Леоні разом із своїм вікарієм, французом Жаном-Морисом Ніколя, були арештовані просто на вулиці.

Післявоєнні часи

Лише 2 вересня 1947 року до Одеси приїхав новий настоятель — отець Олександр Самосенко. 23 листопада 1949 року Собор Успіння Богородиці був знову закритий, а каплиця Св. Петра апостола дістала статус парафіяльного храму. Протягом радянських часів у каплиці переховувалися ікона Успіння Діви Марії та ікони Хресної Дороги німецьких майстрів, мармурова хрестильниця — подарунок папи римського Пія IX, лавки, конфесіонал та інші предмети культу.

Новий етап в історії храму розпочався у 1958 році із прибуттям із Вільнюсу до Одеси отця-салезіана Тадеуша Хоппе. Він прийняв пастирство й оселився у підвалі церкви. Отець Тадеуш Хоппе зробив багато для римо-католицької громади міста: значно збільшилася кількість парафіян, у храмі з'явилися нові вівтарі, засвітила нова люстра. Йому вдалося повернути католицькій спільноті Одеси Кафедральний Собор (вул. Катерининська), парафіяльний будинок знищеного Собору Святого Климента (вул. Балківська) і зал для катехізації та зборів (вул. Гаванна). 10 листопада 2003 року отець Тадей Хоппе помер, а на річницю його смерті у підвалі храму був відкритий музей на його честь.

Отець Тадеуш Хоппе належав до Згромадження (ордену) Салезіян Дона Боско (SDB). Від початку 1990-х років салезіянська спільнота поширилася, а враз з цим і поле діяльності її членів. Закладено нову парафію у Кафедральному Соборі і проведено рятування цієї святині, що перебувала в аварійному стані(1991—2002 р.) У 1999 році було викуплено будівлю колишнього дитячого садочку на вул. Малиновського в районі Черемушок, де відкрито Молодіжний центр «Дон Боско», що містить дитячий садочок, початкову школу, чоловічий гуртожиток, ораторій для дітей і молоді.

Не зважаючи на те, що храм св. Петра був постійно відчинений, від 1922 року католицька спільнота була позбавлена права власності на будівлю храму. Після 10 років бюрократичної тяганини — 16 грудня 2015 року, на сесії Міської Ради було прийнято довгоочікуване рішення — «Повернути культову нежитлову будівлю (костьол) […] безоплатно у власність Релігійної громади Римсько-Католицької Церкви костьолу св. Петра м. Одеси»

Храм відкритий щоденно з 10:00 до 19:00 год. Щоденні богослужіння о 10.30 та 18.00 год. (четвер — лише о 16.00). У неділю богослужіння проводяться чотирма мовами: польською (9.00), російською (11.00), англійською (16.00) та українською (18.00). У першу суботу місяця — французькою (16.00).

Галерея

Посилання

  1. Вся Одесса: адресная и справочная книга всей Одессы с отделом Одесский уезд на 1912 г. — Год издания 2-й. — Одесса: издательство «Одесския новости» ; типография «Порядок», 1912
  2. Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К.: НДІТІАМ, 1999. — 477 с. (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації).

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.