Костицький Василь Васильович

Васи́ль Васи́льович Кости́цький (нар. 20 червня 1956 у с. Заріччя, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український політичний та громадський діяч, екс-голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі[1][2], Народний депутат України I, II, III скликань.

Василь Васильович Костицький
Василь Васильович Костицький
Василь Костицький у Тернополі (12.11.2014)
Нині на посаді
Народився 20 червня 1956(1956-06-20) (65 років)
с. Заріччя, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Відомий як політик
Громадянство  Україна
Національність українець
Освіта Національний лісотехнічний університет України
Звання доктор юридичних наук,
кандидат юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений юрист України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
1-го
4.5.1993 — 10.5.1994
Народний депутат України
2-го
11.05.1994 — 12.05.1998
Народний депутат України
3-го скликання
12.05.1998 — 14.05.2002

Василь Костицький — доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, дійсний член (академік) Національної Академії правових наук України. Нагороджений орденом «За заслуги» III ст. (1996) та II ст. (2007), грамотою Верховної Ради України (2001), подякою Президента України (1998), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004). Одружений, має трьох дітей. Член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, професор державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».[3]

Освіта

Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, юридичний факультет: спеціальність — правознавство (1978 р.); Львівський лісотехнічний інститут, інженерно-економічний факультет: спеціальність — інженер–економіст (1990 р.). У 1985 р. закінчив аспірантуру Інституту держави і права АН СРСР та захистив кандидатську дисертацію.

Кар'єра
Василь Костицький у 2009

Робота в Україні

По закінченні політичної кар'єри працював першим заступником голови Державної судової адміністрації України[8][9], заступником Міністра фінансів України[10][11].

Робота у загальноєвропейських інституціях

Наукова діяльність

З 1978 р. — на викладацькій роботі спочатку у Львівському державному університеті ім. І. Франка, а 1987—1991 рр. — у Львівському лісотехнічному інституті. У 1993—1995 рр. — завідувач кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. У 1999—2001 рр. працював на посаді директора Науково–дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. В останні роки, після роботи на посаді голови правління Державної іпотечної установи[12][13], був начальником Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України, директором Юридичного інституту «Інститут повітряного і космічного права».

Публікації

Василь Костицький є автором 17 монографій, понад 200 наукових праць, книг і брошур з юридичної, екологічної, економічної та соціальної тематики.

Деякі з публікацій:

  • «Основи соціоекології» (1994, у співавторстві)
  • «Я розумію людей, незадоволених владою» (1997)
  • «Екологічне законодавство України» (1998)
  • «Україна: прогноз розвитку продуктивних сил (у 2-х томах)» (1998 у співавторстві)
  • «Україна: проблеми економічного зростання та мобілізації внутрішніх резервів економіки» (2000 у співавторстві)
  • «Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього середовища в Україні)» (2001)
  • «Економічний патріотизм, як складова національної ідеї» (2002)
  • «Релігія і Церква в Україні: політико-правові проблеми» (2002)
  • «Закон перманентної концентрації капіталу: історія економіки та українські реалії» (2004)
  • «Україна та Європейський Союз: перспективи, переваги і проблеми євроінтеграції» (2006 у співав.)

Василь Костицький — член редакційних колегій журналів: «Малий і середній бізнес», «Вісник господарського судочинства», «Рідна природа», «Правова інформатика», «Повітряне і космічне право».

Парламентська та екологічна діяльність

Професор Костицький є співавтором Конституції України та більше 150 законопроектів з питань захисту суспільної моралі, судово-правової реформи, власності, захисту прав особи, охорони здоров'я, вільності віросповідання, з проблем охорони довкілля, («Про захист суспільної моралі і психіки населення від негативного впливу кіно-, відео-, телепродукції» (1996); «Про власність» та «Про захист прав власності» (1996) тощо), а також ряду Законів України щодо реформування судової системи, зокрема «Про Вищу раду юстиції», «Про кваліфікаційні комісії суддів», «Про Конституційний суд», «Про суддівське самоврядування», «Про судовий устрій». Більшість законопроектів, підготовлених за участю Костицького В. В., прийняті Верховною Радою України.

Василь Костицький — активний учасник становлення і один із засновників Зеленого руху в Україні; 1990—1992 рр. — заступник голови Львівської асоціації «Зелений світ»; 1992—1998 рр. — віце-президент Української екологічної асоціації «Зелений світ»; з 1992 р. — віце-президент і академік Української екологічної академії наук.

Відзнаки та нагороди

Примітки
  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2008 року № 865-р «Про призначення Костицького В.В. Головою Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 282-р «Про звільнення Костицького В.В. з посади Голови Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі».
  3. Указ Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1991 року № 190 «Про призначення т. Костицького В.В. заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України».
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1992 року № 736 «Про призначення Шевчука В.Я. заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України і увільнення від цих обов'язків Костицького В.В.».
  6. Указ Президента України від 28 жовтня 1997 року № 1204/97 «Про призначення В. Костицького Радником Президента України»
  7. Указ Президента України від 12 січня 2000 року № 43/2000 «Про звільнення позаштатних радників Президента України»
  8. Указ Президента України від 5 грудня 2002 року № 1136/2002 «Про призначення В. Костицького першим заступником Голови Державної судової адміністрації України»
  9. Указ Президента України від 3 лютого 2004 року № 135/2004 «Про звільнення В. Костицького з посади першого заступника Голови Державної судової адміністрації України»
  10. Указ Президента України від 3 лютого 2004 року № 136/2004 «Про призначення В. Костицького заступником Міністра фінансів України»
  11. Указ Президента України від 12 січня 2005 року № 29/2005 «Про звільнення В. Костицького з посади заступника Міністра фінансів України»
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2004 року № 1756 «Про призначення Костицького В.В. головою правління Державної іпотечної установи».
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2005 року № 1074 «Про звільнення Костицького В.В. з посади голови правління Державної іпотечної установи».
  14. Указ Президента України від 11 грудня 1996 року № 1191/96 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004 року № 799 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  16. Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.