Кость Лоський
Кость Лоський псевдо Кость Вишевич (чеськ. Kost Losky; 28 січня 1874, Санкт-Петербург — 14 жовтня 1933, Прага) — український громадський і політичний діяч, історик права, дипломат і публіцист. Професор (1921). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1928). Батько Лоського Ігоря Костянтиновича.
| Кость Лоський | |
|---|---|
| Kost Losky | |
 | |
| Ім'я при народженні | Лоський Костянтин Володимирович |
| Народився |
28 січня 1874 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
14 жовтня 1933 (59 років) Прага, Чехословацька республіка |
| Громадянство |
 Російська імперія →  УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | Дипломат |
| Галузь | юриспруденція і право |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Посада | Посол УНР |
Біографія
Народився Костянтин Лоський в місті Санкт-Петербург. Історію вивчав у Варшавському, а право — у Петербурзькому університетах. Від 1896 — у редакції журналу «Історичний вісник». Переїхав на Холмщину, працював там у губернських установах, був одним з лідерів українського громадсько-культурного життя в краї. У 1905 році заснував «Просвіту» в Грубешові та видавництво українських популярних книжок. Редагував 1906—1907 газету «Буг».
Навесні 1917 перебував у Києві, брав участь в організації та роботі Української Центральної Ради. 23 (10) травня 1917 призначений комісаром Тимчасового уряду в Бучацькому повіті, а від 6 червня (24 травня) був товаришем (заст.) губернського комісара Тернопільської губернії. Згодом виконував обов'язки губернського комісара Тернопільської губернії; на цій посаді перебував до 3 жовтня (20 вересня) 1917.
Повернувшись у Київ, очолював департамент у генеральному секретарстві внутрішніх справ Генерального секретаріату Української Центральної Ради, працював у міністерстві зовнішніх справ Української Народної Республіки. Навесні 1918 призначений послом УНР у Фінляндії, Швеції та Норвегії з місцем перебування в м. Стокгольм, залишався на цій посаді в період Української Держави гетьмана та Директорії УНР. Наприкінці 1920 поселився в Празі (Чехословацька республіка). Працював від наступного року в Українському вільному університеті: професор римського права, декан правничого факультету (1927–1928), проректор (1929–1930).
Наукові праці
- «Нарис римської історії», (Гельсінгфорс, 1919),
- «Короткий нарис грецької історії» (1921),
- «Історія джерел римського права» (1921),
- «Історія і система римського приватного права» (т. 1—3, 1922—24),
Інші публіцистичні статті і нариси. Перекладав українською твори Дж.-Н. Байрона, Генріха Гейне, Антона Чехова й інших зарубіжних літераторів. Видав збірки поезій Тараса Шевченка французькою мовою у власному перекладі.
Брошури
- Kostjantyn Losky. «Ukrainan kysymys: Venäjä ja entente» (Гельсінгфорс, 1918; під псевдо K. Vyševitš),
- Кость Лоський. (російськомовний автопереклад автора) «Украинский вопрос: Россия и Антанта» (Гельсінгфорс, 1918; під псевдо К. Вишевич),
- Constantin Losky. La souveraineté ukrainienne dans son passé, son présent et son avenir. (Stockholm-Kyiw: Tryckt Hos P. Palmquists Aktiebolag, 1919)
Художній спадок
- «Од великого до смішного» (Гельсінки, 1919; під псевдо К. Вишевич),
Джерела та література
- Гай-Нижник П. П. Лоський Кость // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — С. 689. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Гуцал П. Українець з Петербурга // Історичний календар'99. — К., 1998.
- Гуцал П. З. Лоський Кость (Костянтин) Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 275. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Лоський Кость // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1996. — Т. 4. — С. 1378.
- Матвієнко В. М. Лоський Кость Володимирович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
- Народжені Україною: Меморіальний альманах. — К., 2002. — Т. 2.
- Стрельський Г. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917—1920 рр.) в особах. — К., 2000;
- Українська журналістика в іменах, вип. 10. — Львів, 2003.
Посилання
- Лоський Костянтин Володимирович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Лоський Кость // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 862. — 1000 екз.
- Інститут історії Україна НАН України
- Юридична енциклопедія — Шемшученко Ю.С
- К. Лоський. Історія і система римського приватного права. Т. I. Історія джерел римського права. 1921