Косюра Володимир Терентійович

Володимир Терентійович Косю́ра (нар. 5 вересня 1938, Трудобєликівське сільське поселення) — український фа­хівець у галузі виноробства. Доктор технічних наук з 1995 року, професор з 2004 року.

Косюра Володимир Терентійович
Народився 5 вересня 1938(1938-09-05) (83 роки)
Трудобєликівське сільське поселення
Країна  СРСР
 Україна
 Росія
Діяльність винороб, викладач університету
Alma mater Одеський технологічний інститут
Галузь виноробство
Заклад Інститут виноградарства і виноробства «Магарач»
Звання професор
Ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Медаль «За трудову відзнаку»

Біографія

Народився 5 вересня 1938 року на території Трудобєликівської сільської ради (тепер Трудобєликівське сільське поселення Красноармійського району Краснодарського краю, Росія). 1958 року закінчив технікум харчової промисловості Раднаргоспу Молдавської РСР. Розпочав трудову діяльність виноробом на Ларгенському винпункті Катульського винзаводоуправління Молдавської РСР. 1966 року закінчив Одеський технологічний інститут (навчався у Олександра Преображенського, практику проходив в якості технолога на заводі «Новий Світ»). Після здобуття освіти працював технологом, а згодом начальником цеху на винзаводі радгоспу-заводу «Виноградний» у Сімферопольському районі Кримської області[1]. Протягом 19682006 років працював в Інституті винограду і вина «Магарач» Української академії аграрних наук: у 19881996 роках очолював лабоаторію метрології і стандартизації, водночас з 1993 року завідував відділом ігристих вин.

Наукова діяльність

Основним напрямком наукових досліджень вченого був конт­роль якості вина. Автор понад 160 наукових праць, в тому числі 3-х книг, 12 брошур[1], серед яких:

  • «О путях повышения качества шампанских виноматериалов» // «Виноградарство и виноделие СССР». 1989. № 3 (у спів­авторстві);
  • «Якість як пріоритетний фактор у виноробстві» // «Виноград. Ви­но». 1998. № 3;
  • «Про реструктуризацію виноградарсько-виноробної галузі Укра­їни» // «Виноград. Ви­но». 1999. № 1 (у спів­авторстві);
  • «Оптимизация технологий производства винограда и вина — стратегические направления и практические аспекты». 2002 (книга);
  • «Первоочередные задачи технического регулирования в виноградарстве и виноделии» // «Магарач». «Виноградарство и виноделие». 2003. № 4 (у спіавторстві);
  • «Основы виноделия». 2004 (книга);
  • «Игристые вина. История. Современность. Основные направления производства». 2006 (книга).

Автор 6 авторських свідоцтв СРСР і патентів на винаходи України[1].

Під його керівництвом захищені три кандидадські дисертації[1].

Відзнаки

  • Медаль «За трудову відзнаку»;
  • Нагрудний знак «Винахідник СРСР»;
  • Премія АР Крим в галузі науки і науково-технічної діяльності (за спільну роботу з наукового обґрунтування системи післяопераційного контролю і керування якістю ігристих вин на прикладі заводу «Новий Світ»)[1].

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.