Котов Олександр Олександрович (військовик)

Олександр Котов народився в селі Нова Дача Павлоградського району Дніпропетровської області. 2000 року закінчив Новодачинську загальноосвітню школу. З травня 2001 по жовтень 2002 проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

2004 року закінчив Дніпропетровський політехнічний коледж за спеціальністю «Прикладна екологія», але за спеціальністю не працював. Після закінчення коледжу влаштувався у ДТЕК ВСП Шахта «Західно-Донбаська», потім на ВСП Шахта «Дніпровська». Прохідник дільниці підготовчих робіт № 4 ШУ «Дніпровське». На цій шахті працював і його батько. З 2012 року навчався в Національному гірничому університеті на заочній формі навчання.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини як доброволець.

Солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

25 липня 2014 року Олександра поховали на кладовищі рідного села Нова Дача. На шахті «Дніпровська» були приспущені прапори[4].

Залишились батьки, брат, сестра, дружина Котова Тетяна Олександрівна та 10-річний син. 2 листопада 2015 року Тетяні Котової передали квартиру, придбану за рахунок коштів державного бюджету[5].

• Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[6].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

• 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[7].
• 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[8].
• 14 червня 2015 року в селі Нова Дача Павлоградського району на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Пушкіна, 7) встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Олександра Котова[9].

Збиття Іл-76 у Луганську.

• Котов Олександр Олександрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Котов Олександр Олександрович // Український меморіал.
• У збитому ІЛ-76 загинули 4 шахтарі ДТЕК // Павлоград.dp.ua, 15 червня 2014.
• Вічна пам'ять! // Павлоградська РДА, 16 червня 2014.
• Чи можливо осягнути біль та розпач матері, батька, жінки та дітей, які втратили близьку людину? // Павлоградська РДА, 14 червня 2016.
• Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно», 14 червня 2017.