Ігла (ПЗРК)

Це стаття про переносний зенітно-ракетний комплекс. Стаття про інструмент — Голка

Ігла
Тип: Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК)
Походження:  СРСР
Історія служби
Термін використання 1983-досі
Історія виробництва:
Виробник КБМ
Вартість $ 60,000-80,000 (в 2003)
Характеристики
Маса 10,8 кг
Тип і модель двигуна твердопаливний ракетний двигун
Швидкість 800 м/с (макс.), Число Маха близько 2,3
Запас ходу 5,2 км
Довжина 1,574 м

Ігла (ПЗРК) у Вікісховищі

«Ігла» (індекс ГРАУ РФ — 9К38Ю за класифікацією МО США та НАТО — SA-18 Grouse («Шотландська куріпка»)) — російський/радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низько летючих вертольотів і літаків супротивника на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод. Комплекс прийнято на озброєння 1983 року.

Розробка принципово нового комплексу почалася в Коломні 1971 року. Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. Артамонов). Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та більш високою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Бойове застосування

Російсько-українська війна

За час збройного протистояння Російська Федерація постачила декілька десятків комплексів «Ігла» терористам[1][2]. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків ВПС України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту[3].

Оператори

«Ігла» перебуває на озброєнні армії України, країн СНД, а також з 1994 року експортується більше ніж у 30 держав, включаючи Болгарію, Боснію і Герцеговину, В'єтнам, Сербію, Словенію, Хорватію, Чорногорію, Польщу, Німеччину, Фінляндію; Індію, Ірак, Малайзію, Сінгапур, Сирію, Південну Корею; Бразилію та Мексику.

Ігла-1E (SA-16)
Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоятка управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба

Ігла (SA-18)

Ігла-С (SA-24)
Країни-оператори «Ігла-С» (SA-24)
Можливі
  •  Індія — компанія Рособоронекспорт брала участь в міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався іще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab з ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях[7].

Примітки
  1. В Луганской области обнаружен тайник боевиков с ПЗРК Игла: фото. ЛІГА.net. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 травня 2021. (рос.)
  2. http://hi.dn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=48850&catid=53&Itemid=149
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  4. SA-24 Grinch 9K338 Igla-S portable air defense missile system
  5. Coughlin, Con (22 вересня 2011). Iran 'steals surface-to-air missiles from Libya'. The Daily Telegraph (London).
  6. The deadly dilemma of Libya's missing weapons
  7. Vivek Raghuvansh (24 травня 2018). Even as low bidder, Russia’s Rosoboronexport may still loose air defense program in India.

Див. також
  • З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.