Кошівка
Ко́шівка — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 204 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новобілоуська сільська рада.
| село Кошівка | |
|---|---|
 Дитячий майданчик | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Чернігівський район |
| Рада | Новобілоуська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA74100270040071348 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1657 |
| Населення | 204 |
| Площа | 0,045 км² |
| Густота населення | 4533,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15518 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°33′27″ пн. ш. 31°10′46″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
118 м |
| Водойми | Білоус |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Новий Білоус, вул.Свиридовського, 54 |
| Карта | |
  Кошівка | |
 Кошівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Назва походить від слова «кіш» («кош») — великого кошика для зберігання борошна або зерна[1].
Клімат
Клімат у селі Кошівка помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).
У середньому за рік у селі випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у травні (69%), найбільша — у грудні (89%).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.
Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.
Історія
Поблизу села Кошівка виявлені поселення епохи неоліту, бронзи та раннього заліза (II—І тис. до н.е.), ряд поселень і курганів ранньослов'янських (III—V ст.) та часів Київської Русі (Х-ХШ ст.)[2].
Поселення виникло на землях, належних Чернігівському П'ятницькому жіночому монастирю. Вперше згадується в універсалі гетьмана Івана Виговського 19 листопада 1657 року, яким підтверджувалось надання колишнім чернігівським полковником Іваном Аврамовичем на «футоровъ три то ест Мохнотин, Яновку и Кашолку на монастир Святое Парасковеи Чернѣговский»[3].
Село згадується і в універсалі гетьмана Юрія Хмельницького на право володіння селом, виданому чернігівському П'ятницькому монастирю у 1660 році.
У середині XVIII ст. в селі були володіння нащадків полкового судді Василя Івановича Томари. В 1749 році декретом Генеральної військової канцелярії його удова Пелагея, уроджена Болдаківська, передала свої володіння чоловіку своєї онуки, чернігівському полковому хорунжому Комаровському Василю Івановичу, брату чернігівського архімандрита Іраклія Комаровського. На греблі через річку Білоус був млин монастиря на 5 кіл і 3 комори.
Населення
У середині XVIII ст. в селі налічувалося 5 козацьких дворів, 9 селянських, були володіння чернігівського П'ятницького монастиря. У 1781 році в селі було: козаків виборних 1-2, підпомічників 4-5, посполитих П'ятницького монастиря 12-15, посполитих нащадків судді Томари 4-5, 1 бездвірна хата.
Станом на 2001 рік, населення села налічувало 204 особи.
- Розподіл населення за рідною мовою (2001)[4].
| українська | російська |
|---|---|
| 97.55% | 2,45% |
Світлини
В'їзд у село
Крамниця у селі
Хата у селі
Вулиця села
Автобусна зупинка
Братська могила у селі
Див. також
Джерела
- Сіверські скрижалі. Краєзнавчий портрет Чернігівщини / за загал. ред. В. Ткаченка . – К. : «Дім, сад, город», 2011. – C.602. – ISBN 978-966-2471-29-8
Примітки
- Виноградський Юрій. Назви населених пунктів та об'єктів природи Чернігівської області. – Чернігівський район // ЧІМ. – Інв. № АЛ 2059/196/24. – Арк. 10.
- Історія сіл району
- Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657–1687). – К.; Л., 2004. – С. 63.
- Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.