Краківське воєводство (до 1795)

Кра́ківське воєво́дство (лат. Palatinatus Cracoviensis, пол. Województwo krakowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1795 року. Створене на основі земель Краківського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на південному заході Малопольщі. Головне місто — Краків. Очолювалося краківськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Новий Корчин. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 8 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&019028.036000019 028,36 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0249238.&&&&00249 238 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства розділена між провінцією Нова Сілезія королівства Пруссія та краєм Західна Галичина Австрійської монархії.

Краківське воєводство
Герб
Адм. центр	Краків
Країна	Корона Королівства Польського
Регіон	Малопольська провінція
Межує з: сусідні адмінодиниці Серадзьке воєводство, Сандомирське воєводство, Руське воєводство ?
Населення
- повне
Площа
- повна	17 650 км²
Дата заснування	1314
Дата ліквідації	1795
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Краківське воєводство