Краснодар I

Краснодар I (рос. Краснодар I; Краснодар-Первый; Краснодар-Главный) вузлова залізнична станція Краснодарського регіону Північно-Кавказької залізниці. Розташована в місті Краснодарі, адміністративному центрі Краснодарського краю. На території станції розміщений головний залізничний вокзал міста.

Краснодар І
Тихорєцька Енем I
Кавказька Енем I
Староминська-Тимашевська Енем I

Північно-Кавказька залізниця
залізнична станція, пам'ятка архітектури
Вокзал станції Краснодар І
Розташування
Розташування  Росія
Адреса Краснодарський край, Краснодар, Привокзальна площа
Координати 45°01′07″ пн. ш. 38°59′19″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Тихорєцька Енем I,
Кавказька Енем I,
Староминська-Тимашевська Енем I
Платформ 4
Тип платформ 1 берегова, 3 острівні, прямі
Колій 12
Послуги
Транспортні       
Супутні Пересадка на громадський транспорт:
тролейбуси 2, 4, 6, 7, 8, 20, 31;
автобуси № 2Е, 20, 45;
трамваї 1, 11, 15, а також № 4, 5, 8 (вул. Залізнична)
Історія
Відкрито 1889 (133 роки)
Перебудовано 2000-ні
Електрифіковано змінним струмом (~ 25 кВ)
Колишні назви Катеринодар (18891920)
Будівля
Архітектор О. М. Душкін
Інша інформація
Власник Російські залізниці
Оператор Російські залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ) 524404
Код Експрес-3 2064800
Тарифна зона 0 (від ст. Краснодар I)
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва-Пасажирська-Казанська 1521 км
Санкт-Петербург-Головний 2181 км
Ростов-Головний 284 км
Новоросійськ 135 км
Адлер 251 км
Управління залізниці (Ростов-Головний) 284 км
Мапа
Краснодар І на Вікісховищі

Історія

Датою відкриття залізничного вокзалу станції Краснодар I вважається 1889 рік. Під час Другої світової війни він був повністю зруйнований. Після звільнення від німецько-фашистських загарбників, влада міста зайнялися його відновленням. Але пошкодження були занадто серйозними і було прийнято рішення зводити вокзал за новим проєктом Олексія Душкіна в стилі соцреалізму. 21 травня 1952 року відбулося урочисте відкриття нового вокзалу.

Паровоз-пам'ятник Ь-2021 (перший паровоз Катеринодарської залізниці)

Ансамбль вокзалу станції Краснодар I є пам'яткою архітектури з категорією охорони «Р», до якого входять: Привокзальна площа південна сторона; при в'їзді на площу; залізничний вокзал (1952 року побудови), міжміський автовокзал (1950-х років побудови); управління Краснодарського відділення Північно-Кавказької залізниці (з 1950-х рр.). Номер рішення про взяття залізничного вокзалу станції Краснодар І під державну охорону: від 10 жовтня 1995 року № 14-р та від 23 листопада 1998 року № 48-п 313-КЗ. Цікавим фактом є годинник на будівлі вокзалу, який знизу здається зовсім невеликим, але насправді він діаметром 2,02 м. Його змонтував відомий годинниковий майстер Пушкарьов, і зроблений він був в майстернях Московського механічного інституту.

У 2000-х роках будівлю вокзалу реконструйовано. До будівлі вокзалу було надбудовано два триповерхових крила для збільшення місткості з 700 до 2 000 пасажирів і тепер є не тільки основним залізничним вокзалом міста Краснодара, але і всієї Північно-Кавказької залізниці, яка була утворена у 1918 році після націоналізації приватних залізниць, Армавір-Туапсинськoї залізниці і Владикавказької залізниці[1].

Пасажирське сполучення

З Краснодара пасажирськими потягами можна дістатися до багатьох регіонів Росії, а також до Білорусі, Абхазії та Криму[2].

Практично всі пасажирські потяги далекого прямування, які прямують з регіонів на Чорноморське узбережжя Краснодарського краю, проїжджають через залізничний вокзал пасажирської станції Краснодар I.

Платформи для подачі пасажирських поїздів:

  •  1 (перон вокзалу) — 1 колія;
  •  2 — 2 і 3 колії;
  •  3 — 4 і 5 колії;
  •  4 — 7 і 8 колії (не використовується для подачі пасажирських потягів, постійно зайнята вантажними потягами).

Прискорені електропотяги «Ластівка» зі станції Краснодар І курсують до Ростов-на-Дону, Новоросійська, Адлера та Мінеральних Вод (Ставропольський край).

Транспортне сполучення

До вокзалу станції Краснодар І курсують:

Поруч із залізничним вокзалом розташований міжміський автовокзал «Краснодар-1».

Галерея

Джерела

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.